Стадії злочину
1. Поняття і види стадій злочину
1. Поняття стадій злочицу. Винній особі не завжди вдається закінчити задуманий і початий нею злочин з причин, що не залежать від її волі. Наприклад, вбивця тільки придбав зброю для вчинення злочину і був затриманий або, зробивши постріл у потерпілого, про-махнувся чи лише поранив його. У цих і подібних випадках вини-кає питання про відповідальність за злочинні дії на певних стадіях злочину (стадія — від грецьк. ашбІОУ — певний період, ступінь, фаза, етап у розвитку чого-небудь, що має свої якісні особливості).
Стадії вчинення злочину — це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припи-нення.
У зв'язку з тим, що злочином є тільки суспільне небезпечне про-типравне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч.І ст.11), кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме таке діяння. Тому не є стадіями вчинення злочину той або інший стан свідомості особи, її думки, прояв намірів, їх форму-вання і виявлення. Це ще не діяння, у якому об'єктивується умисел. Тільки суспільне небезпечні діяння можуть бути заборонені кримі-нальним законом під загрозою покарання, тільки вони можуть роз-глядатися як стадії вчинення злочину.
Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності, ета-пами реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети і тому мо-жуть міститися тільки в злочинах, вчинених з прямим умислом.
Ступінь реалізації умислу відбивається в різних діяннях, які ха-рактеризують кожну стадію з об'єктивно існуючими між ними до-статньо чіткими межами. Чим більшою мірою реалізований умисел, тим більшою мірою здійснюється злочин, тим більшої шкоди може завдати чи завдає винний. Так, ступінь реалізації умислу вбивці, який прицільно навів зброю на потерпілого (незакінчений замах на вбив-ство), значно більший за той, коли він лише придбав зброю для вбив-ства (готування до злочину).
Стадії вчинення злочину різняться між собою і моментом закін-чення злочинного діяння. Воно може бути закінчене винним, але його вчинення може і не здійснитися, а, отже припинитися на попе-редніх етапах (готуванні або безпосередньому вчиненні злочину).
2. Види стадій вчинення злочину. КК визнає злочинними і ка-раними три стадії вчинення злочину: І) готування до злочину; 2) за-мах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакін-чений злочин; 3) закінчений злочин. Ознаки готування до злочину і замаху на злочин передбачені відповідно у ст. 14 і ст. 15, а закінчених злочинів — у диспозиціях статей Особливої частини КК. Якщо зло-чин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не ма-ють самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію1.
2. Закінчений злочин
1. Поняття закінченого злочину. Закінченим злочином визна-ється діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбачено-го відповідною статтею Особливої частини КК (ч.І ст.13).
У закінченому злочині існує єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін. Тут винний повною мірою реалізував умисел, завершив ді-яння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу зло-чину, заподіяв шкоду об'єкту.
2. Момент закінчення злочинів із матеріальним, формальним та усіченим складом. Момент закінчення злочину є різним залеж-нсГвід конструкції складу злочину, описання ознак злочинного діяння в законі. Законодавець використовує три види конструкції складів злочину. У зв'язку з цим розрізняють злочини з матеріальним, фор- -мальним та усіченим складами.
Злочин із матеріальним складом вважається закінченим з того моменту, коли настав вказаний у диспозиції статті Особливої частини КК суспільне небезпечний наслідок. Так, крадіжка, грабіж, знищен-, ня або пошкодження майна є закінченими з моменту заподіяння май-_ нової (матеріальної) шкоди власності (статті 185, 186, 194), вбивст-во — з моменту позбавлення життя іншої людини (статті 115-119), а тілесні ушкодження — з моменту завдання різної тяжкості шкоди здоров'ю людини (статті 121-125 і ст. 128).
Злочини з усіченим складом — це різновид злочинів із формаль-ним складом, тому вони є також закінченими з моменту вчинення самого діяння. Особливість їх полягає в тому, що момент закінчен-ня злочину переноситься законодавцем на попередню стадію, тоб-то на стадію готування до злочину або замах на злочин. По суті, в усічених складах законодавець передбачає в Особливій частині КК відповідальність за замах на злочин, а іноді і за готування до злочи-ну як-за окремі самостійні закінчені злочини. До такої,конструкції законодавець вдається щодо найнебезпсчніших діянь з мстою поси-лення боротьби з ними на ранніх стадіях. Так, бандитизм (ст. 257) є закінченим злочином з моменту організації озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації або на окремих осіб; розбій (ст. 187) — з моменту нападу з метою заволодіння чужим май-ном; вимагання (ст. 189) — з моменту, коли поставлена вимога пе-редачі чужого майна чи права на майно або вчинення яких-небудь інших дій майнового характеру. Створення усічених складів дає можливість запобігти пом'якшенню покарання за вчинене готуван-ня до злочину або замах на злочин і розглядати стадії готування або замаху на злочин як закінчений злочин.
При вчиненні злочинів з усіченим складом особа, як правило, не зупиняється на стадії юридичне закінченого злочину, не припиняє його, а виконує подальші діяння, що охоплюються цим же складом злочину та спрямовані на той же об'єкт, і завдає йому шкоди. Розбі-жність між юридичним і фактичним закінченням злочину має зна-чення при вирішенні ряду питань, зокрема питання про можливість співучасті аж до закінчення фактичного посягання на об'єкт, що перебуває під охороною закону, і т. ін. Наприклад,