Курсова робота
на тему:
„ Особисті немайнові блага, їх класифікація”
План
Вступ
Розділ I
Поняття та зміст особистих немайнових прав фізичних осіб.
Ознаки і класифікація особистих немайнових благ.
Розділ II
Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи:
2.1. право на життя;
2.2. право на здоров’я ;
2.3. право на свободу та особисту недоторканість;
2.4. право на сім’ю, опіку, піклування та патронатне виховання;
2.4. право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Розділ III
право на ім’я;
право на повагу до гідності і честі;
право на індивідуальність;
право на особисте життя та його таємницю;
право на інформацію;
право на особисті папери;
право на таємницю кореспонденції;
право на захист інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та інших художніх творах;
право на свободу творчості;
право на місце проживання та недоторканість житла;
право на вибір роду занять;
право на свободу пересування;
право на свободу об’єднань;
право на мирні зібрання.
Розділ IV
Забезпечення здійснення і захист особистих немайнових благ:
поновлення порушеного особистого немайнового права;
спростування недостовірної інформації;
заборона поширенню інформації, якою порушуються особисті немайнові права;
право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди.
Висновки
Бібліографія
Вступ
Поняття прав людини відображає той факт, що за кожною особою визначається певний комплекс природних, невід’ємних прав і властивостей, які зумовлюються самим фактом існування людини та мають розглядатися як гарантія її гідності.
Ідея природного права, загального для всього людства, так само, як існування того, що називається правами людини, визнано досить давно, як і те, що людина не може бути вільної у суспільстві, яке само не є вільним.
Права і свободи людини, на які держава не може посягати, забезпечують кожній особі можливість бути самостійним суб’єктом суспільного життя. Держава не тільки не повинна у використання людиною цих прав і свобод, а й зобов’язана забезпечувати їх реалізацію і захист.
Проблема особистих немайнових прав особи, громадянина, є однією з найважливіших у цивілізації. Кожна особа у правовій державі має відчувати свою захищеність; повага до особистості у такому суспільстві є нормою повсякденного життя. Зміни, що сталися останніми роками в Україні дали можливість нам побачити і оцінити себе в загальноєвропейському, загальносвітовому контексті і одночасно спричинили злам радянських стереотипів як щодо кількісного складу особистих немайнових прав, так і щодо їх якісного цивілістичного наповнення та способів їх захисту. Це призвело до виділення в новому УК України спеціальної Книги „ Особисті немайнові права фізичної особи” з обранням для неї відповідного місця у структурі – після Книги1 „Загальні положення”. Це зрозуміло, оскільки людина спочатку формується як особистість, а вже потім як власник чи підприємець, атому й норми, що закріплюють особисті немайнові права мають передувати всім іншим нормам. Такий підхід цілком відповідає Конституції України, другий розділ якої присвячений правам, свободам та обов’язкам людини і громадянина.
Особистими немайновими правами людина наділяється від народження. Вони є чи не найважливішими з обсягу прав, наданих людині державою, оскільки забезпечують її природне і соціальне буття, вільний і всебічний розвиток особистості та індивідуальності. Тому так важливо їх на тільки знати, усвідомлювати їх зміст, а реалізувати і вміти захистити у разі порушення чи спроби обмеження. В зв’язку з вкрай низьким рівнем індивідуальної та суспільної правової культури, так важлива і необхідна висококваліфікована допомога пересічним громадянам, які здебільшого навіть не знають своїх елементарних особистих прав які сьогодні часто порушуються. Однак їх важливість важко переоцінити. Саме цим і пояснюється вибір теми для написання курсової роботи.
Сучасне покоління юристів повинне широко розвивати судову практику в цій галузі, оскільки цього вимагають наявні суспільно – правові відносини, поступ у XXI сторіччя, необхідність вдосконалення правового регулювання цих прав, законодавчої бази, а також підвищення рівня індивідуальної і суспільної правосвідомості і правової культури, розбудова правової і соціально держави в Україні та громадського суспільства.
Розділ I
Останні перетворення в політико – економічному житті України, зміна соціальних цінностей та орієнтирів зумовила вихід у системі суспільних пріоритетів на перше місце людини як особистості. Зокрема, згідно зі ст. 3 Конституції України основними соціальними цінностями визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека. Тобто всі інші блага, втому числі і матеріальні, знаходяться в ієрархії соціальних пріоритетів нижче і є суспільними благами другого порядку. Саме такий підхід до місця і ролі людини та її внутрішнього (духовного) світу в системі соціальних цінностей відповідає міжнародним стандартам прав людини та зумовлює необхідність їх повного та всебічного регулювання та охорони на галузевому рівні, насамперед нормами цивільного права.
Вирішенню цього питання на рівні цивільного законодавства присвячено книгу другу УК України „Особисті немайнові права фізичної особи”. Якщо в УК УРСР 1964р. регулювання та охорона цих відносин взагалі не виділялися в окрему структурну одиницю і губились в загальній частині серед правових норм, що регулювали правовий статут фізичної особи, то в структурі чинного УК України регулювання та охорона цих відносин складають окрему книгу, вміщену після загальної частини, що підкреслює пріоритет людини та її внутрішніх (духовних) благ над іншими цінностями.
Особисті немайнові права – це юридично гарантовані можливості, які належать кожній фізичній особі довічно за законом і характеризуються немайновістю та особистістю.
УК України не містить нормативного особистих немайнових прав, а лише вказує на їх загальні ознаки. Зокрема, відповідно до змісту статі 269 УК України, особисті немайнові права мають такі ознаки:
Належать кожній фізичній особі. Це означає, що вони належать всім і кожному незалежно від обсягу його правоздатності