При порушенні особистих немайнових прав особа несе як майнові, так і немайнові збитки. Виходячи з цього, немайнові права слід аналізувати поряд з іншими правами особи, враховуючи те, що вони виступають складовою частиною єдиної системи прав, які підпорядковуються особою відповідно до своїх інтересів і якими вона володіє.

Особисті немайнові права мають абсолютний характер. Суб’єкти можуть користуватися ними без спеціального дозволу. Межі користування цими правами встановлюються лише законом. Більша частина особистих немайнових прав є природними правами і виникають з народження, решта – за приписом закону.

Особисті немайнові права нерозривно пов’язані з особою-носієм і не можуть бути відчужені. Фізична особа не може бути позбавлена цих прав, передати їх іншій особі чи відмовитись від них.

Значна частина прав людини і громадянина, передбачених Конституцією України, належить до особистих немайнових прав. Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Особисті немайнові права фізичною особою здійснюються самостійно, при цьому вона може діяти лише в межах даної їй свободи поведінки, визначеної Конституцією України, ЦК України та іншими законами.

ЦК України поділяє особисті немайнові права фізичної особи за спрямованістю або цільовим призначенням на 2 групи: ті, що забезпечують природне існування фізичної особи і ті, що забезпечують її соціальне буття.

Книга “Особисті немайнові права фізичної особи” покликана сприяти утвердженню самоповаги та поваги до інших, гуманізації людських взаємин. Цілковита реалізація кожним своїх особистих немайнових прав стане запорукою зростання ділової активності, добробуту, гарантією розвитку і процвітання України.

Бібліографія

1. Дзера О. В., Боброва Д. В., Довгерт А. С. Цивільне право України: Підручник: у 2-х кн. /За ред. Дзери О. В., Кузнєцової Н. С. – К.: Юрінком Інтер, 2002, 720с.

2. Закон України “Про державну службу” від 07.06.2001р.

3. Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992р.

4. Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 01.12.1998р.

5. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16.06.1992р.

6. Закон України “Про політичні партії в Україні” від 25.04.2001р.

7. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999р.

8. Закон України “Про статус суддів” від 15.12.1992р.

9. Коментар до Конституції України – ІІ видання, виправлене і доповнене. – К.: 1998р.

10. Конституція України від 28.06.1996р.

11. Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001р.

12. Ромовська З. В. Особисті немайнові права фізичних осіб. //Українське право. – 1997р., №1.

13. Сімейний Кодекс України від 10.01.2002р.

14. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003р.

15. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч. У двох томах/ За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн Видавничий дім “Ін Юре”, 2003р. – 520с.