Таким чином, лікар може відмовитись від надання інформації, яка, на його думку, відноситься до професійної таємниці.

Надаючи громадянину гарантії конфіденційності переданих ним відомостей, закон не забороняє надання відомостей, що складають лікарську таємницю, іншим громадянам, в тому числі посадовим особам, в інтересах обстеження і лікування пацієнта, для проведення наукових досліджень, публікації в науковій літературі, використання цих відомостей в науковому процесі та в інших цілях за згодою громадянина чи його законного представника. При відсутності такої згоди допускається використання інформації, що складає лікарську таємницю в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі публікаціях в спеціальній літературі за умови забезпечення анонімності пацієнта.

Оскільки в обстежені, лікуванні, реабілітації пацієнта беруть участь не тільки лікарі, але й медсестри, фармацевти, лаборанти, фахівці з медичної техніки тощо, які стають володарями конфіденційної інформації, а тому зобов’язані дотримуватися правил „лікарської таємниці”.

Відступ від принципу лікарської таємниці можливий у випадках, коли хвороба може призвести до тяжких наслідків в родині, створити загрозу для оточуючих, чи для суспільства (наприклад, у випадку захворювання на СНІД).

Інтереси здоров’я населення і окремих фізичних осіб припускають випадки, коли фізична особа може бути зобов’язана пройти медичний огляд. З цією метою організовують профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних, працівників підприємств, установ, організацій зі шкідливими та небезпечними умовами праці, військовослужбовців і осіб, чия професійна діяльність пов’язана з обслуговуванням населення чи підвищеною небезпекою для оточуючих.

Фізична особа яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я має право на допуск до неї інших медичних працівників, членів сім’ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння і релігійного обряду (ст. 217 УК).

Перебування фізичної особи на лікуванні в стаціонарному лікувальному закладі припускає деякі природні обмеження, зміну звичного укладу життя людини. Але такі обмеження не повинні порушувати передбачені законом права фізичної особи.

Одним із засад лікарської професійної діяльності є принцип колегіальності. Він ґрунтується на повазі до різних точок зору в процесі надання медичної допомоги (консиліум). Право фізичної особи на вільний вибір лікаря припускає що й в процесі лікування, вона може звернутись не тільки до лікаря, що безпосередньо її лікує, а й до інших фахівців. Колегіальне вирішення питань надання медичної допомоги може бути передбачено законом і в цьому разі є обов’язковим.

Члени родини, опікун і піклувальник не можуть бути позбавлені права на спілкування з хворим в період його стаціонарного лікування чи обстеження. Це обумовлено не тільки тим, що заборона такого спілкування може несприятливо вплинути на загальний стан хворого, але й тим, що надання медичних послуг припускає і вирішення окремих юридичних питань за згодою зазначених осіб.

Право на допуск нотаріуса і адвоката обумовлено тим, що фізична особа, навіть знаходячись на стаціонарному лікуванні (а в окремих випадках саме в зв’язку з таким лікуванням, або станом здоров’я), не повинна бути позбавлена реальної можливості реалізувати своє право скористатися послугами по наданню юридичної допомоги. В міру розвитку юридичної обізнаності населення і законодавчого закріплення прав людини в сфері надання медичних послуг, інтереси хворого все частіше може представляти адвокат.

Конституція України закріпила право кожної людини на свободу поглядів і віросповідання. Це право означає не тільки можливість сповідувати будь яку релігію або не сповідувати ніякої, але й мати реальну можливість здійснення незаборонених законом обрядів і культів за участю священнослужителя. Тому допуск до фізичної особи, яка знаходиться на стаціонарному лікуванні священнослужителя для відправлення релігійного обряду не може бути заборонено.

Право на свободу і особисту недоторканість

Дане право включає два взаємопов’язаних складових:

право на свободу;

право на особисту недоторканість;

Право на свободу – це юридично закріплена можливість особи діяти на власний розсуд відповідно до своїх інтересів і мети в передбачених законом межах.

Право на особисту недоторканість – передбачена законом заборона фізичного, психічного чи будь-якого іншого посягання на особу з боку інших осіб. Це право охоплює:

право на розпорядження щодо передачі після смерті фізичної особи своїх органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам (ч. 4 ст. 289 УК України);

право особи на донорство крові і компонентів, органів, інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин (ст. 290 УК).

Законом передбачена карна відповідальність за злочини проти свободи людини. До таких злочинів відносяться: незаконне позбавлення волі чи викрадення людини, захоплення заручників, підміна дитини, торгівля людьми чи інше незаконна угода про передачу людини, експлуатація дітей, незаконне поміщення в психіатричний заклад.

Позбавлення волі є незаконним у випадку, коли воно здійснюється не у відповідності з Конституцією України, законами, а також діючими міжнародними договорами, Законом встановлена процедура арешту, затримання людини, поміщення її в місця позбавлення волі. Обов’язковою умовою таких дій є їх сувора відповідність вимогам законам.

Законом переслідується і така форма втручання в права людини на свободу, як фізичний чи психічний тиск, втягування у вживання наркотичних чи психотропних речовин, виконання дій, що порушують публічний порядок. Такі дії можуть спричинити кримінальну, адміністративну чи цивільну-правову відповідальність.

До порушень права людини на свободу належить також незаконне утримування особи в психіатричній установі. Поміщення в таку установу яке припускає обмеження волі, здійснюється відповідно до встановленої законом процедури і в передбачених законом випадках. Наприклад, за рішенням суду про застосування примусових заходів медичного характеру чи примусового лікування в порядку, передбаченому КК України і