Раніше вказаних строків може бути знижена ціна на зданий товар на вимогу комітента. У даному разі уцінка товару відображається на всіх примірниках квитанцій, де ставиться підпис комітента, і на товарному ярлику. Товари, прийняті на комісію, виставляються у торговельному залі для продажу не пізніше наступного дня після прийняття.

Будь-яка особа може купити товар зданий на комісію. При продажу товару продавець виписує товарний чек, де зазначається номер чи найменування торговельного підприємства, номер товарного ярлика, назва товару, гарантійні терміни, ціна реалізації, дата продажу та прізвище продавця. Якщо комісійні товари знімаються з продажу, то це оформляється актом, і товари повертаються комітентові на підставі письмового розпорядження керівника суб’єкта господарювання.

Новий Цивільний кодекс України встановлює, що договір комісії може бути укладений на певний строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання.

Законодавство встановлює строк реалізації товару, що зданий на комісію, - 60 календарних днів. По закінченні цього строку товар повертається комітентові або на нього знижується ціна11 Інструкція про порядок оформлення суб’єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена Наказом МЗЕЗторгу від 8 липня 1997 р. № 343// Закон і бізнес.-1997 р.- № 46..

2.2. Істотні умови договору комісії: предмет і ціна.

Предметом договору комісії є угода чи угоди, які комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента. Чинне законодавство не дає переліку угод, які можуть бути предметом договору комісії. Тому такими угодами можуть буди будь-які угоди, що відповідають вимогам цивільного законодавства. Здебільшого це купівля-продаж речей, страхування або відправка певних вантажів. Тобто предметом договору комісії є юридичні акти (угоди), а не фактичні дії, як, наприклад, у договорах перевезення, схову.

Здійснюючи угоду купівлі-продажу товарів, комісіонер діє за рахунок комітента, тобто він не купує товар у комітента, який залишається власником цих товарів до передачі їх у розпорядження остаточного покупця. З цього моменту власником товарів є основний покупець, а комісіонер лише протягом певного часу володіє товаром, що продається, але ніколи не є його власником22 Цивільне право України: У 2-х кн./За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – с.544..

Майно, з приводу якого може бути вчинений комісійний договір, частіше точно визначається у нормативних актах. У них часто вказуються речі, які не підлягають прийняттю на комісію. Так, у Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами дано приблизний перелік речей, з приводу яких можуть бути і не можуть бути укладені договори комісії. Зокрема, на комісію приймаються непродовольчі товари, придбані для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні, але потребують ремонту чи реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні й унікальні речі та товари мистецтва. Господарюючим суб’єктом за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади дозволяється приймати від відповідних організацій конфісковане безгосподарне майно і те, що перейшло у спадщину до держави, вилучене у громадян для відшкодування заподіяної шкоди на виконання вироків і рішень суду, від державних, кооперативних, сімейних, колективних і приватних підприємств, установ та організацій – лишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом22 Законодательство о торговле.- К., 1997. – Ч.2. – с. 350..

Не приймаються для комісійного продажу такі товари: зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка, отруйні речовини, наркотичні, психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та інші товари33 Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. Ч.1/ За ред. Ю. С. Шемшученка та Я. М. Шевченко. – К.: Вид. дім “Юридична книга”, 2002. – с. 439..

Ціна договору комісії, або та комісійна винагорода, яка сплачується комісіонеру, визначається сторонами в договорі комісії. Слід зазначити, що старий цивільний кодекс забороняв у всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії із зовнішньої торгівлі, визначати комісійну винагороду і винагороду делькредере у тією більш вигідною ціною, за комісіонер укладе угоду. Нове законодавство відмовилося від таких обмежень, дозволивши сторонам визначати будь-які умови щодо оплати послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок в законі або договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами 2.4 ст.1013, тобто комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги.

В юридичній літературі цікавим є питання про визначення форми винагороди комісіонера. Під формою винагороди слід розуміти питання про можливі методи визначення нагороди. Можна виділити такі форми визначення винагороди:

1) Відсотковий – комісійну винагороду встановлюють у вигляді визначеного відсотка від суми угоди.

2) Ступінчастий – визначення твердого відсотка за продаж товару комітента за мінімально можливою ціною плюс додаткові відсотки від різниці між встановленою і фактичною ціною, за якою було укладено угоду, або додаткові відсотки відраховуються залежно від загальної ціни.

3) У вигляді фіксованої суми – визначення фіксованого розміру платежу ще до моменту, коли комісіонер уклав угоду з третьою особою. Головним недоліком цього методу є те, що він не сприяє стимулюванню дій комісіонера.

4) У вигляді різниці або її частки між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комісіонер укладає угоду11 Шмитгофф К. М. Экспортная торговля / Пер. с англ. В. С. Познякова и В. В. Зайцевой. – М., 1958.-с. 113-114..

2.3 Права та обов’язки