Розділ І.

Правова регламентація захисту учасників кримінального судочинства.

1.1. Поняття захисту. Особи, що потребують захисту.

З часу незалежності нашої держави законодавчим органом взято курс дам визначення людини як найбільшої цінності нашої держави.

ідтвердженням цього є стаття 3 Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року, в якій зазначається "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю".

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Держава захищає права і свободи людини від злочинних посягань через норми кримінального та кримінально-процесуального права.

Завданням кримінального процесу є:

- швидке і повне розкриття злочинів та встановлення об'єктивної істини;

- забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнений до відповідальності і жоден невинний не був покараним;

- виявлення та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів5;

- охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб,

5 ст.23 Кримінально-процесуального кодексу від 28.12.60 року.

які беруть участь в кримінальному судочинстві .

й При виконанні завдань, поставлених перед кримінальним процесом, особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, несуть ймовірний ризик, що полягає в тому, що до них можуть бути застосовані незаконні заходи впливу, спрямовані на перешкоджання нормальному функціонуванню кримінального судочинства.

В Кримінальному кодексі розроблений ряд норм, метою яких є захист осіб від неправомірних посягань, пов'язаних з їх участю у правосудді. Прикладом може бути ст. 386 КК "Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку".

Але, крім проголошення захисту, необхідно було створити дієвий механізм втілення забезпечення реального захисту учасників процесу. Перша спроба законодавче визначити і надати державний захист учасникам правосуддя була здійснена з прийняттям Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 року.

Але, як показує практика, захисту потребують не тільки працівники суду та правоохоронних органів, а й інші особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві (потерпілий, свідок, експерт). Тому було прийнято аналогічний Закон щодо захисту інших учасників кримінального судочинства "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", який прийнято 23 грудня 1993 року.

Під захистом, згідно вищеназваних законів, слід розуміти систему особливих законів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язків і

здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров'я, житло І майно з метою створення необхідних умов для належною

6 ст. 2 Кримінально-процесуального кодексу від 28.12.60 року.

відправлення правосуддя. Право на державний захист мають працівники таких правоохоронних органів як: прокуратура, органи внутрішніх справ, органи служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції7.

Відповідно до Закону "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", а саме п.2 ст.2, захисту підлягають також, працівники Антимонопольного комітету України, які беруть безпосередньо участь відповідно у:

- розгляді судових справ у всіх інстанціях;

- провадженні і розслідуванні кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення;

- оперативно-розшуковій діяльності;

- охороні громадського порядку і громадської безпеки;

- виконанні вироків, рішень, ухвал і постанов судів, постанов органів дізнання і попереднього слідства, прокурорів;

- контролі за переміщенням людей, транспортних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний і митні кордони України;

- нагляд і контроль за виконанням законів.

3 інших осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки мають право:

- особа, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь чи сприяла у виявленні, попередженні, припиненні і розкритті злочинів;

- потерпілий та його представники у кримінальній справі;

7 Ст.1 та 2 Закону України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" від 23.12.1993 року.

- підозрюваний, обвинувачений, їх захисники і законні представники;

- цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди завданої злочином;

- свідок;

- експерт, спеціаліст, перекладач, понятий8.

{, Також право на державний захист мають члени сімей та близькі родичі всіх вище перерахованих суб'єктів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій робляться спроби вплинути на учасників кримінального г судочинства.

Під близькими родичами слід розуміти батьків, дружину (чоловіка), дітей, рідних братів та сестер, діда, бабу, онуків.

Правовою основою захисту осіб, які ведуть кримінальне судочинство та беруть у ньому участь та їх родичів та близьких, є Конституція України, Кримінально-процесуальний та Кримінальний кодекси України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Митний Кодекс України, закони України "Про статус суддів", "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про Службу Безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність" та інші нормативні акти чинного законодавства.

Закон України "Про статус суддів" від 15 грудна 1992 року гарантує державний захист суддів та їх сімей. Законодавець зазначає, що судді та члени їх сімей перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, його майна, якщо від судді надійде відповідна заява9.

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18