- виклику до суду цієї особи виключного через орган, який здійснює заходи безпеки;

- накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист адресними бюро, паспортними службами, підрозділами ДАІ, довідковою службою АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами;

- у випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитись закритий судовий розгляд. Закон передбачає тільки один випадок обов'язкового розгляду справи в закритому засіданні - коли відкритий розгляд суперечить інтересам охорони державної таємниці. Під державною таємницею розуміється вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України, і які визнані в установленим законом порядку

от

державною таємницею та підлягають охороні з бочку держави .

В інших випадках, питання про необхідність розглянути всю

справу або її частину в закритому порядку вирішується судом на

власний розсуд.

Інтереси безпеки осіб є більш важливими, ніж такий принцип судового розгляду, як гласність.

Суд за власною ініціативою або за клопотанням прокурора чи іншого учасника судового процесу, свідків або потерпілих, які підлягають допиту, для забезпечення їхньої безпеки виносить мотивовану ухвалу про проведення допиту цих осіб за відсутності підсудного. Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускається за мотивованою ухвалою суду тільки у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси справи або безпека підсудного. Після повернення підсудного до залу суду головуючий

ст. 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21.01.1994року.

ознайомлює його з показаннями, які були дані у його відсутності, і надає йому можливість задавати питання підсудному, що був допитаний у його відсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань24.

Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілих і свідків, щодо яких здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являлися у судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ними раніше.

Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у

судових дебатах, оскарження процесуальних рішень суду .

Участь у судовому засіданні потерпілого, наділеного правами, рівними з іншими учасниками процесу (ст.16 КПК), має значення як для захисту його прав та законних інтересів, так і прав та законних інтересів підсудного, який у разі відсутності потерпілого не має можливості скористатися своїм правом на безпосереднє скасування обвинувачення чи його пом'якшення шляхом участі у допиті потерпілого26.

Дане питання недостатньо опрацьоване та прослідковується відсутність конкретного законодавчого обгрунтування, яке б безпосередньо визначало дії суду для того, щоб уникнути порушення права підсудного на захист.

Особа, яка бере участь у кримінальному судочинстві, може відмовитися від заходів безпеки і тоді, згідно чинного законодавства, такі заходи не проводяться.

Але при наявності реальної загрози настання тяжких наслідків, за

24 ч.2 ст.ЗОО Кримінально-процесуального кодексу від 28.12.60 року.

25 ст.261 Кримінально-процесуального кодексу від 28.12.60 року.

26 ст.375. Науково-практичного коментар КАК. Юрінком, 1995рік.

санкцією прокурора або за ухвалою суду стосовно цих осіб можуть здійснюватися технічні заходи контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, здійснюватися заходи щодо особистої охорони, охорони життя і майна. В жодному випадку без згоди особи її на можна переселити в інше місце проживання, помістити в установи органів соціального захисту населення, змінювати її анкетні дані, а також проти

волі особи змінювати її зовнішність .

Про застосування заходів за санкцією прокурора чи ухвалою суду повідомляється особа, яка відмовляється від заходів захисту, їй роз'яснюється право на оскарження.

Скарга на дії прокурора подається вищестоящому прокурору, який її розглядає в порядку і в строки, що передбачені статтями 234, 235 Кримінально-процесуального кодексу.

У разі відмови вищестоящого прокурора скасувати постанову підпорядкованого йому прокурора про прийняття заходів безпеки, ця постанова може бути оскаржена до суду.

Особливість забезпечення безпеки військовослужбовців полягає в тому, що дані особи перебувають на військовій службі, тому до них можуть бути застосовані такі заходи безпеки як:

- особиста охорона, охорона житла та майна;

- відрядження до іншої військової частини, військової установи;

- переведення на нове місце служби.

Бувають випадки, коли захисту потребують і особи, які відбувають покарання, пов'язані з позбавленням волі або перебувають у місцях із спеціальним режимом утримання. Це пов'язане з тим, що вони можуть надати інформацію, яка є необхідною для кримінального судочинства. Прикладом може служити випадок, коли в місці, де відбувають покарання

27 ст.17 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23.12.1993року

у вигляді позбавлення волі, вчинене вбивство, і один із засуджених був свідком цього або володіє інформацією, яка прямо вказує на винного у важкому злочині. Особа не буде вільно давати покази, оскільки існує реальна небезпека для її життя і здоров'я з боку особи, яка вчинила вбивство чи її співучасників. Також існує загроза з боку інших засуджених, оскільки особа, даючи покази, могла порушити неписані закони життя осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі .

Безпека осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі або у місцях із спеціальним режимом утримання забезпечується особистою охороною, охороною житла і майна, за винятками, що випливають з вимог режиму їх утримання.

В разі необхідності додаткового захисту до них можуть застосовуватись також такі заходи:

- переведення до