переходу держави у світ історії дійсна свідо-мість якої-небудь нації, що актуалізує себе через взаємини визначених раціональних розумів, виступає як загальна свідомість у процесі світової історії. Право універсального всесвітнього розуму є верховним правом.
~~ Таким чином, під правом Г. Гегель розуміє не просто цивільне законодавство, а також і мораль, етичне жит-тя і світову історію. Саме тому, що ця концепція права І поєднує знання про те, що він назвав "щирою системою", досліджуючи діалектичні стадії, він вважає, що держава стоїть вище попередніх стадій і є втіленням волі у най-
більш конкретній формі, що підкоряється лише вищій аб-солютній істині світового розуму.
Гегелівське філософське вчення про право було піком в історії об'єктивно-ідеалістичної думки. Весь наступний розвиток філософії права в XIX ст. відбувався за спадною, поступаючись місцем соціології права. Однак невірно ду-мати, що розвиток філософії і науки збігається з розвит-ком ідеологічних і політичних поглядів, що існують у сус-пільстві. Крах філософсько-спекулятивних систем під тиском науково-технічного прогресу та у зв'язку з затвер-дженням у науковому співтоваристві методів об'єктивних оцінок навколишнього світу людини не означає, що ці сис-теми вичерпали свій світоглядний потенціал і стали архів-ним надбанням минулого.
Одним з різновидів правового об'єктивізму зазначено-го періоду є Історична школа. Розглядові цієї школи, а та-кож вченню про право марксизму присвячене наступне питання теми.