4. Перехід від ідеалізму до об'єктивізму намічається в історичній школі права (Г. Гуго, Ф. Савіньї, Г. Пух-та). Відповідно до поглядів історичної школи право виникає спонтанно з надр народного духу, як не-від'ємна частина цілісної культури народу. Воно не може викликатися до життя довільними бажаннями окремих індивідів чи груп осіб (навіть якщо ці люди законодавці). Отже, у їх побудовах відсутній су-б'єкт, аправопорядок виростає із суспільних відно-син.

5. У філософії права К. Маркса і Ф. Знгельса вплив со-ціальних умов на суб'єкта, що констатував правопо-рядок, набув причинно-детермінованого характеру. Вони недостатньо враховують роль суб'єкта (особис-тості) у формуванні права як ~. --ршореальності, розчиняючи суб'єкт у суспі.^^.х ^лііосинах (умо-вах). Вірно вказуючи на глибоку обумовленість сус-пільних і насамперед економічних відносин, марк-

систська теорія не порушує питання про наявність особливої сутності права, зводиться до його соціаль-но-економічної сутності.

Контрольні запитання:

1. У чому полягають світоглядні й методологічні осно-ви вчення І. Канта про право?

2. У чому сутність категоричного імперативу І. Канта?

3. У чому полягає зміст морального обгрунтування права за І. Кантом? Як співвідноситься право і мо-раль відповідно до теорії І. Канта?

4. Дайте визначення права за І. Кантом?

5. Яке місце посідає філософія права у системі філосо-фії Г. Гегеля?

6. Наведіть приклади застосування діалектичного ме-тоду до аналізу становлення і розвитку права?

7. Що є право за Г. Гегелем? Що розуміє Г. Гегель під природним і позитивним правом і як вони співвідно-сяться?

8. Що загального у філософсько-правових концепціях.. -І. Канта і Г. Гегеля і чим вони відрізняються?

9. Сформулюйте особливості марксистського розумін-ня природи і сутності права. Які позитивні й нега-тивні сторони цієї теорії?