Проте в деяких випадках ці ознаки законодавець використовує для визнання і розмежування різних за характером і ступенем суспільної небезпеки діянь. Тоді вони стають обов'язковими або, як їх називають, кваліфікуючими ознаками. Крім цього, деякі з них виступають як обставини, що обтяжують відповідальність.

Місце скоєння злочину – певна територія, на якій відбувся злочин.

Час скоєння злочину – це той часовий період, протягом якого скоєно злочин.

Спосіб скоєння злочину – це та форма, в якій виражається злочинне діяння. Так, ст. 185 КК встановлює відповідальність за таємне розкрадання чужого майна (крадіжку), а ст. 186 КК – за відкрите розкрадання чужого майна – грабіж.

Засоби скоєння злочину – це знаряддя, пристосування, з допомогою яких коївся злочин.

Обставини скоєння злочину – це ті об'єктивні умови, в яких відбувається подія злочину.

Висновок

В даній курсовій роботі я розкрила суть об’єктивної сторони злочину і розглянула слідуючі питання: поняття, ознаки і значення об’єктивної сторони злочину; суспільно-небезпечне діяння (дія чи бездіяльність); умови відповідальності за бездіяльність; значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу; суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види;

причинний зв’язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно-небезпечними діяннями; факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.

З усіх цих питань, які я розкрила в даній курсовій роботі можна зробити висновок про значення об’єктивної сторони злочину. По-перше, об’єктивна сторона є елементом складу злочину є підставою визнання діяння злочинним. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені усі ознаки об’єктивної сторони складу злочину. По-друге, ознаки об’єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпеку злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обставини вчинення злочину, тяжкість наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпеки як соціальної якості злочину. У цьому зв’язку об'єктивні ознаки діяння враховуються передусім питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто визнані їх злочинними і караними самим законодавцем. Крім того, наприклад, тяжкість наслідків, спосіб вчинення злочину багато в чому визначають тяжкість покарання, яке встановлено в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини. По-третє, об’єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об’єктивної сторони дає змогу встановлювати інші елементи та ознаки складу злочину: об’єкт, якому заподіюється шкода даним злочином, відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в диспозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати скоєне. По-четверте, об’єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відокремлення злочинних діянь від незлочинних. Так, крадіжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. По-п’яте, урахування ознак об’єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити характер та ступінь суспільної небезпеки злочину і згідно з цим призначити покарання, відповідне скоєному.

Література

1. Кримінальний кодекс України. К., Юрінком Інтер, 2001 р.

2. Фріс П.Л. Конспект лекцій з кримінального права.

3. Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України : / За ред.В.Ф.Бойка.-К-Юрінком, 2001 р.

4. Кримінальне право У країни. Загальна частина // Матишевський Л.С., Київ: Юрінком, 1997р.

5. Кримінальне право України, Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов В.І. та ін.; X.: Право, 1997р. -368с.

6. Кримінальне право України, Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А.; Київ: Наукова думка, 1995р.

7. Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України: Київ: Юрінком 2001р.

8. Коржанський М.И. Уголовное право Украины. Частина загальна. Курс лекций-.К-1996р.

9. Кримінальне право України.Загальна частина за ред.М.І.Бажанова.К-Харків-Юрінком Інтер-Право 2001 р.

10. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления. – М.: Юрид. лит., 1960, - 243 с.

11. Михлин А.С. Последствия преступления – М., 19б9.-ЮЗс.

12. Мошкош Я. Зміст та об'єктивні форми злочинної дії // Право Ук-раїни. -1996. -№ 11. -С. 53-57. ,00

13. Романов С. Обман як спосіб злочинної діяльності / / Право України. -1997.-№ 12.–С. 87-88.

14. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання // Право України. -1998. - № 6. - С. 106-107.

15. Димейко Г.В. Общее учение об обьективной стороне преступления. -Ростов на Дону, 1977.

16. Ярмыш Н. Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблеми психологической характеристики). - Харьков: Основа, 1999. - 84 с.