Окрім того, внаслідок укладення засновницького договору між повними учасниками виникають права (наприклад: на отримання частини прибутку) та обов’язки (наприклад: внесення своєї частки до фонду створеного командитного товариства) у вкладників. Таким чином, згода вкладників при створенні командитного товариства є дуже важливою.

Підтвердженням волевиявлення вкладників щодо вступу до командитного товариства може бути, наприклад, письмова заява, в якій повинно бути зазначено бажання щодо вступу в товариство та визначений вклад у засновницький фонд товариства.

Окрім того, у зв’язку з тим, що деякі положення засновницького договору стосуються змін прав та обов’язків вкладників, ці положення не можуть бути змінені шляхом простого внесення змін до засновницького договору без отримання згоди вкладників.

Ще однією особливістю правового становища командитного товариства у відповідності до ст. 134 ЦК є закріплення положення, яке стосується випадків виходу з товариства повних учасників та залишення тільки одного повного учасника. Оскільки договір, є як мінімум, двосторонньою угодою, в цьому випадку засновницький договір втрачає зміст. Тому в цій статті було закріплене положення щодо можливості переоформлення засновницького договору в одноособову заяву (меморандум). Закріплення цього положення насамперед захищає права вкладників від одноособового волевиявлення когось із повних учасників.

Окрім того, в зазначеній статті також закріплюється право створення командитного товариства повним учасником одноособово. У цьому випадку одноособова заява набуває статусу установчого документу, тобто повинна містити усі реквізити, встановлені ЦК до засновницького договору командитного товариства.

3. Учасники командитного товариства

Правовий статус повних учасників командитного товариства та їх відповідальність за зобов’язаннями товариства встановлюється положеннями ЦК про учасників повного товариства.

Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.

Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п’ятдесяти відсотків складеного капіталу повного товариства. На момент державної реєстрації командитного товариства кожен із вкладників повинен зробити вклад у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до загального правила, встановленого ст. 114 ЦК засновниками командитного товариства можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Як і ст. 133, ст. 135 ЦК має відсильний характер щодо правового характеру (права, відповідальність та зобов’язання) повних учасників. Цей статус повністю відповідає статусу учасників повного товариства.

У статті містяться імперативні норми щодо прав повного учасника брати участь в іншому командитному або повному товаристві як повний учасник, а також виступати як вкладнику командитному товаристві, де він є повним учасником.

Ці заборони мають природний характер, виходячи з самого змісту командитного та повного товариства. У зв’язку з тим, що підприємницька діяльність повних учасників командитного або повного товариства є діяльністю самого товариства, введення цієї заборони допомагає усунути ситуацію подвійної оцінки діяльності повних учасників, а також запобігти виникненню додаткових ризиків.

Особливо слід зазначити той факт, що на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерного товариства розмір статутного фонду командитного товариства у ЦК не визначено. Таким чином можна зробити висновок, що розмір внесків та їх характер визначається засновниками товариства.

Фактично зроблене одне обмеження щодо створення складеного капіталу товариства, а саме: розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п’ятдесяти відсотків складеного капіталу повного товариства.

Наприклад, в утворюваному командитному товаристві «А» є два повних учасника, кожен з яких вніс до складеного капіталу товариства по 100 гривень. У цьому випадку сумарні внески вкладників до складеного капіталу товариства не можуть перевищувати 200 гривень.

4. Управління командним товариством

Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому ЦК для повного товариства.

Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати протидії повних учасників щодо управління діяльністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.

Як було вже зазначено, тільки повні учасники товариства здійснюють управління діяльністю командитного товариства. Цією статтею також встановлено обмеження щодо участі вкладників в управлінні діяльністю товариства. Окрім того, вкладникам заборонено заперечувати дії повних учасників щодо управління діяльністю товариства.

Повні учасники командитного товариства діють від імені товариства, за винятком випадків, 5коли засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам. Під веденням справ у цьому випадку розуміється представництво товариства в цивільному обороті, тобто здійснення від його імені юридично значущих дій.

У разі спільного ведення справ учасниками товариства для вчинення кожної дії в інтересах товариства ї необхідною згода всіх учасників товариства. Учасник командитного товариства, який діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодувати здійснення ним витрат, якщо він доведе, що у зв’язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.

У випадку, коли ведення справ доручається окремому учаснику товариства, йому видається належним чином оформлена довіреність. Ця довіреність повинна бути видана учасниками, яким доручено ведення справ товариства. Довіреність може бути видана не тільки повному учаснику, а й вкладнику. Однак це не означає, що вкладник