У зв'язку з цим, слід зазначити, що законодавець визначає коло осіб, які можуть виступати засновниками об'єднань громадян.

Засновниками громадських організацій можуть бути особи, яким ви-повнилося 18 років і які є: а) громадянами України; б) громадянами інших держав; в) особами без громадянства. Стосовно віку засновників молодіжних і дитячих організацій зроблено виняток. Ними можуть бути особи, які досягли 15-річного віку.

Членство в об'єднаннях громадян регламентується ст. 12 цього Зако-ну. Відповідно до неї членами політичних партій можуть бути тільки фі-зичні особи — громадяни України, які досягли 18-річного віку.

Членами громадських організацій можуть бути особи, яким виповни-лося 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих організацій встановлю-ється їх статутами. Крім фізичних осіб, у діяльності громадських органі-зацій можуть брати участь колективні члени. Такі випадки мають перед-бачатися їх статутами.

Передбачаючи різноманітні обмеження щодо членства, чинне законо-давство категорично забороняє встановлення і застосування будь-яких обмежень прав і свобод людини і громадянина у зв'язку з належністю чи неналежністю до об'єднань громадян.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. Належність чи неналежність до об'єднання громадян не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Вимога про зазначення в офіційних документах щодо членства (учас-ті) у тому чи іншому об'єднанні громадян не допускається, крім випад-ків, передбачених законами України.

Забороняється відмова у прийнятті або виключення з політичної партії особи в зв'язку з її статтю або національною належністю. Обме-ження щодо перебування у політичних партіях окремих категорій грома-дян встановлюються Конституцією та законами України44 Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Відомості ВР РСВ-1991-№25, ст..1-10..

На працівників апарату об'єднань громадян поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

На законодавчому рівні закріплюються принципи створення та діяльності об'єднань громадян. Ними є: добровільність утворення; рівно-правність усіх членів; самоврядування; законність; гласність.

Останній принцип, крім іншого, передбачає, що об'єднання мають ре-гулярно оприлюднювати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та видатки.

Чинне законодавство передбачає кілька видів об'єднань громадян і вказує на критерії, за якими здійснюється їх розмежування. Такими критеріями є:—

мета створення і діяльності;—

територіальний масштаб діяльності; —

спосіб обліку членів;—

шлях легалізації (легалізація — офіційне визнання);—

вік, досягти якого дозволяється бути членом об'єднання громадянин.

2. Види об'єднань:

1. Залежно від цілей створення і діяльності об'єднання громадян визнається: а) політичною партією; б) громадською організацією. При цьому назва об'єднання (рух, конгрес, асоціація, фонд, союз тощо) для вирішення цього питання не має значення.

Політична партія — це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної про-грами суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичні воді громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. 55 Закон України “Про політичні партії в Україні” ст.2, Урядовий кур’єр. – 2001. – 24 квітня.

Громадська організація — це об'єднання громадян для забезпечення і захисту власних законних соціальних, економічних, творчих, вікових, на-ціонально-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

2. За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації. Вони можуть бути: всеукраїнськими; місцевими; міжнародними.

До всеукраїнських належать ті громадські організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України; до місцевих — діяльність яких здійснюється у межах території адміністративно-територіальної одиниці; до міжнародних — діяльність яких поширюється на територію України і територію принаймні однієї іншої держави.

3. За способом обліку членів громадські організації можуть поділятися Щ на такі: а) що мають фіксоване індивідуальне членство; б) що не мають фіксованого індивідуального членства.

4. За шляхами легалізації (офіційного визнаним) об'єднання громадян класифікуються на легалізовані (офіційно визнані) шляхом: а) реєстра-ції; б) повідомлення про заснування.

Легалізація здійснюється чітко зафіксованими у законодавстві орга-нами (легалізуючими органами). До таких органів належать:

а) Міністерство юстиції України;

б) місцеві органи виконавчої влади;-

в) виконкоми сільських, селищних, міських рад66 Закон України “Про об’єднання громадян”, 16 червня, 1992 р., ст. 14..

3. Залежно від віку, по досягненні якого дозволяється бути членом об’єднання громадян, можна виділити, по-перше, політичні партії, по-друге, громадські організації дорослого населення, по-третє, молодіжні та дитячі громадські об'єднання.

Вік членів політичних партій — 18 років, членів громадських організацій — 14 років, вік молодіжних і дитячих організацій встановлюється статутами цих організацій.

Важливими суб'єктами адміністративного права є органи самоорганізації громадян. До них належать громадські селищні, сільські, вуличні, квартальні комітети, батьківські комітети в школах, різноманітні громад-ські ради при установах культури і охорони здоров'я (ради клубів, кіно-театрів, поліклінік тощо), ради громадськості мікрорайонів, ради громад-ських пунктів охорони порядку, товариські суди, народні дружини тощо. Усі вони є ланцюгами широкого і розгалуженого механізму місцевого са-моврядування77 “Адміністративне право України”, Ківалов С.В., Біла Л.Р., Одеса, 2002, ст.17-24..

Призначення цих органів полягає в активному сприянні роботі міс-цевих державних адміністрацій, місцевих рад, їх виконавчих комітетів з обслуговування населення, підтримання громадського порядку, здійснен-ня контролю.

В основі утворення та функціонування органів самоорганізації гро-мадян лежать демократичні принципи: законності, виборності, змінюва-ності, підзвітності зборам (зібранню) громадян, гласності, участі населен-ня в їх роботі88 “Виконавча влада і адміністративні права”, Київ, 2001 р., ст.17..

Як суб'єкти адміністративного права вони керуються Конституцією України, законодавством України, положеннями про відповідні органи самоорганізації, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, рішеннями зборів (зібрань) громадян або їх представників.

Завдання цих формувань, їх компетенція, форми і методи діяльності детально регламентуються в положеннях про них.

Так, ради громадських пунктів охорони порядку відповідно до Поло-ження про ці формування, аналізують