в нав-чальному закладі. Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Іноземні громадяни та особи без громадян-ства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами. Підставою для вступу до 4 профспілки є заява громадянина. Ніхто не може бути примушений всту-пати або не вступати до профспілки.
Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці осіб, зайнятих творчою діяльністю, членів селянських (фермерських) господарств, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, a також осіб, які навчаються у професійно-технічних або ви-щих навчальних закладах, осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв'язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють.
Профспілки можуть мати статус місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.
Статус місцевих мають профспілки, що діють на підприємствах, в установах або організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району, села).
Статус обласних мають профспілки, організаційні ланки яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя; в більшості адміністративно-територіальних оди-ниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підпри-ємства, установи або організації певної галузі; об'єднують у профспілці членів профспілки, які працюють за даною професією чи фахом в облас-ті, містах Києві та Севастополі.
Статус регіональних мають профспілки, організаційні ланки яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більше об-ластей.
Статус всеукраїнських профспілок визначається за однією з таких ознак:
1) наявність організаційних ланок профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України;
2) наявність організаційних ланок профспілки в більшості тих адмі-ністративно-територіальних одиниць України, де розташовані підприєм-ства, установи або організації певної галузі, та які об'єднують членів профспілок цієї галузі або членів профспілки певного фаху, професії;
3) об'єднання у профспілці членів профспілки, які працюють за да-ною професією чи фахом в Україні.
Професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від ор-ганів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодав-ців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Вони самостійно організовують свою діяльність, прово-дять збори, конференції, з'їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.
Держава визнає профспілки повноважними представниками праців-ників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтере-сів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Вона сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з профспілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правового та соціального захисту працівників.
Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів, які приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними збо-рами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити за-конодавству України.
Статут (положення) профспілки має містити:
1) статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявно-сті), місцезнаходження її керівних органів (юридичну адресу);
2) мету та завдання профспілки;
3) умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї;
4) права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки;
5) територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності;
6) організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій-них ланок та керівних органів профспілки, порядок формування їх складу;
7) умови, терміни, порядок скликання з'їздів, конференцій чи загаль-них зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень;
8) порядок і терміни звітності виборних органів профспілки перед членами профспілки, контроль за діяльністю виборних органів проф-спілки;
9) джерела надходження (формування) коштів профспілки та напря-ми їх використання;
10) порядок здійснення господарської діяльності, необхідної для ви-конання статутних завдань профспілки;
11) порядок внесення змін до статуту профспілки;
12) умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань.
4. Відповідно до чинного законодавства, політичні партії мають право:
1) вільно проводити свою діяльність у межах, передбачених законодавством;
2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самовря-дування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними за-конами України;
3) використовувати державні засоби масової інформації, а також за-сновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;
4) підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями, громад-ськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими ор-ганізаціями, засновувати міжнародні спілки з додержанням вимог чинно-го законодавства;
5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.
Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі: а) можливість викладати публічно і обстоювати свою пози-цію з питань державного і суспільного життя; б) брати участь в обгово-ренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації у встановленому порядку; в) вносити до органів дер-жавної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами у встановленому порядку.
Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань. Вони також мають право на власне рухоме та нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами України. Політичні пар-тії можуть орендувати необхідне рухоме та нерухоме майно99 Закон України “Про політичні партії” Відомості ВРУ – 1000 - №3, ст. 10..
Чинне законодавство встановлює обмеження у фінансуванні політич-них партій, їх фінансування не допускається:
1) органами державної влади та органами місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених законом;
2) державними та комунальними підприємствами, установами і орга-нізаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною власністю, або які належать нерезидентам;
3) іноземними державами та їх громадянами, підприємствами, уста-новами, організаціями;
4) благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями;
5) анонімними