межі крим. відповідальності пов'язане з недостатнім життєвим досвідом та незрілістю емоц.- вольової сфери психіки неповнолітніх. До осіб, котрі у віці до 18 років скоїли злочин, який не становить великої сусп. небезпеки, і коли визнається, що їх (осіб) виправлення можливе без крим. покарання, а також до осіб, які до вказаного віку вчинили суспільно небезпечні діяння, передбачені КК, суд може застосувати примус, заходи виховного характеру. Останні не є крим. покаранням. Неповнолітні злочинці не підлягають ви-нятковій мірі покарання - смертній карі ст. 24 КК), а позбавлення їх волі не може перевищувати 10 років (ст. 25 КК). Вік неповнолітнього розглядається законом як обставина, що пом'якшує покарання (ст. 40 Ж). У б-бі зі злочинністю неповнолітніх їд повинен особливо ретельно дотримуватись принципу “економії” крим. покарання, коли пріоритетом має бути не суворість суд. вироку, а ефективні запобіжні заходи.
Відповідальність неповнолітніх цивільна – відповідальність за шкоду, заподіяну особами, які не досягли 18-річного віку. Розрізняють відповідальність осіб віком до 15 років і відповідальність осіб у віці від 15 до 18 років. У першому випадку за шкоду, заподіяну неповнолітніми, відповідають їхні батьки (усиновителі) або опікуни, якщо не доведуть, що шкода ста-лася не з їх вини. Якщо неповнолітній під час заподіяння шкоди перебував під нагля-дом навчального, вихов. або лік. закладу, ос-танні несуть відповідальність за шкоду, як-що не доведуть, що шкода виникла не з їх вини (ст. 446 Цивільного кодексу України). Неповнолітні віком від 15 до 18 років відпо-відають за заподіяну ними шкоду на заг. підставах. Коли ж діти не мають майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ними шкоди, то остання повин-на бути відшкодована у відповідній частині їх батьками (усиновителями) або піклуваль-никами, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Цей їх обов'язок при-пиняється у разі досягнення винною особою повноліття або появи у неповнолітнього май-, на або заробітку, достатнього для відшкодування шкоди (ст. 447 ЦивК).
Відповідальність процесуальна - заходи примусу щодо учасників цив. або крим. процесу, які порушують порядок суд. засідання. Відповідно до ст. 164 Цивільного процесуального кодексу України головуючий або суд можуть застосовувати такі заходи впливу: попередження; видалення із залу суд. засідання; штраф; заміна прокурора або адвоката без шкоди для справи; відкла-дення слухання справи в разі непідкорення розпорядженням головуючого з боку проку-рора чи адвоката з повідомленням про це вищестоящого прокурора або президії коле-гії адвокатів.
Попередження особі, яка порушує порядок під час розгляду справи, робить головую-чий. Попереджати можна як сторони, про-курора, адвокатів, експертів, перекладачів, свідків, так і присутніх rp-н. У разі повтор-ного порушення порядку особами, які не беруть участь у справі, головуючий може видалити їх із залу суду. Якщо дії порушни-ка містять склад злочину, суд може повідо-мити про це прокурора або сам порушити крим. справу. Згідно зі ст. 272 Кримінально-процесуального кодексу України, якщо під-судний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено із залу засідання. При повтор, порушенні порядку суд. засідання підсудно-го за ухвалою суду можна видалити з залу засідання тимчас. або на весь час суд. роз-гляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно оголошується під-судному.
У разі невиконання розпоряджень головую-чого прокурором, гром, обвинувачем, адвокатом чи громад, захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд спра-ви за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи за-мінити попереджену особу іншою. Одночас-но суд повідомляє про це відповідно вище-стоящого прокурора, М-во юстиції України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію ад-вокатури. За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час суд. засідання свідок, потерпілий, цив. позивач, цив. відповідач та ін. гр-ни несуть відповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 185).Я Якщо під час розгляду справи підсудний, його законний представник чи ін. особи, присутні в залі суд. засідання, висловлюють погрози розправитися із суддею чи його близькими родичами або ображають суддю у непристойній формі, суддя чи суд пору-шують крим. справу за ознаками ст. 1762, 1763 Кримінального кодексу України. При цьому суд може обрати до особи відповід-ний запобіж. захід.
ІV.12 Відповідальність солідарна - різ-новид цив.-правової відповідальності. Зас-тосовується у випадках, коли боржниками є кілька осіб за умови, що В. с. передбачена договором або встановлена, зокрема, при неділимості предмета зобов'язання. Креди-тор, який не одержав повного задоволення від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти солі-дар. боржників. Виконання солідар. зобо-в'язання повністю одним з боржників звіль-няє решту від цього обов'язку. Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги (регресу) до кожно-го з решти боржників у рівній частині, якщо інше не встановлено законом або договором. Див. також Відповідальність цивільна.
ІV.13 Відповідальність субсидіарна - один з видів цив. відповідальності. Має міс-це тоді, коли в зобов'язанні беруть участь два боржники, один з яких є основним, а інший - додатковим (субсидіарним). Субсидіарний боржник несе відповідальність перед кредитором додатково до відповідаль-ності осн. боржника. В. с. регулюється Ци-вільним кодексом України. Вона зазначена в договірних зобов'язаннях. Так, за договором поруки сторони можуть домовитись не про солідарну, а про субсидіарну відповідаль-ність поручителя перед кредитором при невиконанні боржником зобов'язань, забез-печених порукою. Кредитор перед пред'явленням вимог до субсидіарного боржника має звернутися з вимогами до основного лише тоді,