відповідно до реаль-ної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи неодержані доходи.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподі-яної державними органами та їх посад, особами, є цивільно-правовими, хоча й виникають у сфері управління. Саме тому при визначенні зміс-ту шкоди, вимог притягнення до відпові-дальності, строків позов, давності застосо-вуються норми цивільного законодавства. Обов'язковими умовами відшкодування шкоди, як і в ін-ших випадках виникнення зобов'язань по відшкодуванню шкоди, є наявність вини і причинного зв'язку між заподіянням шкоди та незаконними діями (бездіяльністю) заподіювача шкоди. Позови про відшкодування (шкоди, заподіяної державними органами, розглядаються у загальному порядку судами загальної юрисдикції та арбітраж, судами. Г. В. Єроменко.
ІV.2 Відповідальність дисциплінарна - вид юридичної відповідальності, яка полягає в обов'язку працівника відповідати перед роботодавцем за дисциплінарний проступок і зазнавати дисциплінарних санкцій, передбачених законодавством про працю. В. д. у труд, пра-ві поділяється на 2 види: а) дисциплінарні стягнення; б) заходи дисциплінарного впли-ву. Метою відповідальності дисциплінарної працівника є, по-перше, забезпечення внутрішнього трудового розпорядку під-приємства, установи, організації; по-друге, виховання як самих порушників труд, дис-ципліни, так і інших працівників, щоб запобіг-ти порушенням трудової дисципліни з їхнього боку. Підставою відповідальності дисциплінарної є вчинення працівни-ком дисциплінарного проступку. Відповідальність дисциплінарна здійсню-ється накладанням дисциплінарних стягнень влас-ником або уповноваженим ним органом, з яким працівник перебуває у трудових відносинах. Законність відповідальності дисциплінарної полягає насамперед у тому, що вона застосовується, тільки за дисцип-лінарні проступки; по-друге, її можуть зас-тосовувати лише органи та посадової особи, наділені дисциплінарною владою; по-третє, дисциплінарні стягнення застосовуються з дотриманням строків давності та встановле-ного порядку накладення стягнень; по-чет-верте, за одне порушення трудової дисципліни може бути накладено лише одне стягнення. Відповідальність дисциплінарна передбачає індивідуальний підхід при застосу-ванні заходів дисциплінарне стягнення залежно від ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяної шкоди, обставин, за яких стався проступок, і попередньої роботи працівника. Якщо протягом року від дня накладення стягнення працівник не буде підданий но-вій дисциплінарних санкції, то він вважається та-ким, що не мав дисциплінарного покарання. Якщо працівник не допустив нового пору-шення трудової дисципліни і, до того ж, проя-вив сумлінність у праці, то стягнення може бути зняте до закінчення року. Альтерна-тивність відповідальності дисциплінарної полягає у наданні роботодав-цеві права вибору в застосуванні до поруш-ника трудової дисципліни заходів дисциплінарного чи громадського впливу (ст. 152 Кодексу законів про працю України). Правові гарантії недопу-щення необґрунтованого притягнення до відповідальності дисциплінарної полягають в обов'язку власника або уповноваженого ним органу попередньо от-римати від працівника пояснення у пись-мовій або усній формі, довести до відома працівника наказ чи розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення під розпис-ку, в праві працівника оскаржити дисциплі-нарне стягнення.
Розрізняють загальну і спеціальну відповідальність дисциплінарну. За-гальну відповідальність дисциплінарну несуть працівники за невико-нання або неналежне виконання своїх трудових обов'язків, передбачених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Порядок притягнення працівника до загальної відповідальності дисциплінарної регулюється ст. 147–152 КЗпП. З метою підвищення відповідальності працівників певних категорій, а також відповідальності за вчинення особливо тяжких дисциплінарних проступків законодавець запровадив різні види спеціальної відповідальності дисциплінарної. Спеціальна відповідальність дисциплінарна від-різняється від загальної колом осіб, до яких вона застосовується, колом осіб і органів, уповноважених її застосовувати, порядком оскарження тощо. Законодавство про дис-ципліну окремих категорій працівників в одних випадках (напр., для суддів, державних службов-ців) питання В. д. регулює законодавчими норма-ми, в інших (напр., для працівників залізничного транспорту) – підзаконним актом, тобто від-повідним положенням. Спеціальна відповідальність дисциплінарна прокурорсько-слідчих пра-цівників, а також працівників навчальних, наукових, та інших установ прокуратури регулюється Дисциплінарним статутом прокуратури Ук-раїни від 6.ХІ 1991. В. д. суддів встановлена ст. 31 Закону України «Про статус суддів» (1992), державних службовців - ст. 14–16 Зако-ну України «Про державну службу» (1993), адвокатів - ст. 16 Закону України «Про ад-вокатуру» (1992). Положення про дисциплі-ну працівників залізничного транспорту, затвер-джене KM України (26.І 1993), регулює В. д. працівників підприємств, установ, організа-цій галузі. Встановлена для окремих категорій працівників спеціальна відповідальність дисциплінарна враховує особ-ливості їхньої трудової діяльності, значу-щість належного виконання ними трудових обов'язків для нормального функціонування тієї чи ін. галузі нар. господарства, суспільства в цілому. Див. також Дисципліна праці. Літ. Венедиктов В. С. Теор. проблемы юрид. ответс-твенности в труд, праве. X., 1996; Хуторян Н. М., Поз-днякова О. А. Необхідність забезпечення відповідності законодавства про дисципліну праці Конституції України. В кн.: Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства. К.. 1997. Н. М. Хуторян.
ІV.3. Відповідальність договірна - вид цивільної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору. Роз-межування відповідальності договірної і позадоговірної полягає у тому, що форми та розмір позадоговірної відповідальності встановлюються лише зако-ном, а форми та розмір відповідальності договірної визначаються як законом, так і умовами укладеного дого-вору. При укладенні договору сторони мо-жуть встановити відповідальність за такі порушення, за які чинне законодавство не передбачає відповідальності, або запровади-ти іншу форму відповідальності, відмінну від передбаченої законодавством. Сторони за договором також мають право знизити або підвищити розмір відповідальності порівняно з тим, який встановлено законом. Відповідальність договірна і позадоговірна регулюються нормами Цивільного кодексу України. М. В. Венецька
ІV.4. Відповідальність за порушення законодавства про працю - відповідальність осіб, винних у порушенні трудового законодавства. Згідно, з чинним законодавством ці особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Дисциплінарна В. за п. з. про п. полягає застосуванні дисциплінарних стягнень, їх застосу-вання регулюється Кодексом законів про працю України, статутами і положеннями про дисципліну.