зобов'язань, забез-печених порукою. Кредитор перед пред'явленням вимог до субсидіарного боржника має звернутися з вимогами до основного лише тоді, коли кредитор не може задовольнити свої вимоги за рахунок осн. боржника, BJIH звертається зі своїми вимогами до субсидіарного. В разі задоволення вимог кредитора субсидіарним боржником останній набуває право регресної вимоги до осн. боржник.
Від В. с. необхідно відрізняти відповідальність боржника за дії третіх осіб, яка мас місце тоді, коли виконання зобов'язання покладено боржником на третю особу (напр. при укладенні субпідряд, договору).
ІV.14 Відповідальність цивільна, цивільно-правова відповідальність - вид юрид, відповідальності. Полягає у настанні перед, бачених цив.-правовою нормою негат. май-нових наслідків, які завжди є для правопорушника дод. майновим обтяженням (дод. майновими втратами або майновими обо-в'язками). В. ц. виражає осуд д-вою і сус-пільством протиправної поведінки право-порушника. Види і умови В. ц. передбачені Цивільним кодексом України. За цив. законодавством В. ц. поділяється іа такі види: а) договірна; б) позадоговірна; в) часткова; г) солідарна; д) основна; е) суб-сидіарна. Договірна відповідальність у своїй основі має договір і настає у зв'язку з неви-конанням або неналежним виконанням зо-бов'язання за договором. Позадоговірні відповідальність настає у зв'язку з протип-равним заподіянням однією особою іншій майнової або моральної шкоди. Частковою визнається відповідальність, яка поклада-ється на двох або більше осіб, кожна з яких відповідає перед кредитором (потерпілим) у рівних частках, оскільки інше не передбаче-но законом або договором. Солідарною цив. праві є відповідальність двох або білі-ше осіб, кожна з яких відповідає перед кре-дитором у повному обсязі. Той, хто виконав повністю зобов'язанні перед кредитором, має право регресу до ін. зобов'язаних осіб. Солідарна відповідаль-ність настає лише у випадках, передбаченні законом або договором. У деяких випадках, коли кредитор потребує підвищеного захис-ту, може настати, якщо це передбачено законом, субсидіарна (додаткова) відпові-дальність. Субсидіарна відповідальність нас-тає лише за умови, коли є підстави для при-тягнення особи до осн. відповідальності. Суб'єктами В. ц. є як фіз., так і юрид. осо-би. Цив. відповідальність виконує функцію виховання і запобігання правопорушення пенітенціарну функцію, а також функцію оновлення попереднього майнового станy в поєднанні цих функцій і полягає позит. дія В. ц.
В. ц. має компенсац. характер, оскільки пов’язана з відновленням порушених прав кредитора (потерпілого). Тому обсяг відповідальності, як правило, повинен відповідати обсягу завданих збитків чи шкоди. Відповідно до ст. 203 ЦивК України боржник, що не виконав або неналежним чином виконав зобов'язання, повинен повністю відшкодувати завдані кредиторові збитки (витрати, зроблені кредитором, втрату та Ушкодження його майна, а також неодержанні ним доходи). У ст. 440 ЦивК зазначено, що шкода, заподіяна особі або майну гр-нина, а також шкода, заподіяна майну юрид. особи, підлягає відшкодуванню особою, що її заподіяла, у повному обсязі. Принцип повного відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, має заг. значення. Відступи від нього допускаються тільки у випадках, прямо передбачених у законі, напр., у ст. 205, 206 ЦивК.
Сума збитків стягується з боржника (заподіювача) на користь кредитора (потерпіло-го). В окр. випадках допускається майнове стягнення на користь держави. Це відбувається, напр., при застосуванні ст. 49 ЦивК, коли угода, укладена сторонами, визнається недійсною через те, що суперечить інтере-сам д-ви і сусп-ва. Спори, пов'язані із застосуванням В. ц., вирішуються загальними та арбітражними судами.