Адміністративна відповідальність є її найбільш поширений вид.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення накладення штрафу передбачено за порушення правил використання об'єктів тваринного світу (ст. 85); виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного світу або рослинного світу (ст. 851); експлуатацію на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням (ст. 861); порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (ст. 87); незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу (ст. 88); порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах (ст. 881); порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними (ст. 882); жорстоке поводження з тваринами (ст. 89); порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90).

Розмір штрафу встановлюється залежно від характеру правопорушення, суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи), а також від посадового положення особи, що накладає штраф (ст. 218, 240, 242 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення").

Цивільно-правова відповідальність. Згідно з чинним законодавством підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Це загальне положення знаходить конкретизацію у спеціальних правових актах у вигляді суми за кожну тварину в залежності від її виду.

Якщо розмір шкоди не встановлений спеціальним законодавством, застосовують відповідні норми цивільного законодавства про відшкодування збитків, а саме ст. 440 і 441 Цивільного кодексу України. При цьому відшкодування настає в повному обсязі.

За незаконне добування або знищення диких тварин на території державного заповідника, державного природного національного парку, державного зоологічного заказника стягнення проводиться по таксі на відповідний вид тварин, збільшений в два рази. Розглядаючи справи про відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, суди мають враховувати, що за шкоду, заподіяну об'єктам природи працівником при виконанні трудових обов'язків, відповідає в силу ст. 441 Цивільного кодексу України організація, з якою він перебуває в трудових відносинах. За регресним позовом останньої на працівника може бути покладена відповідно до чинного законодавства відповідальність за збитки в обмеженому чи повному розмірі.

При заподіянні шкоди об'єктам природи джерелом підвищеної небезпеки їх власники відповідають за правилами ст. 450 Цивільного кодексу України, згідно з якими відповідальність може бути покладена і при відсутності їх вини.

У разі заподіяння шкоди внаслідок наїзду транспортних засобів на диких тварин власники транспортних засобів можуть бути звільнені від відшкодування шкоди, коли доведуть, що заподіяння шкоди сталося внаслідок дії непереборної сили.

Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушення підлягають конфіскації у встановленому законодавством України порядку. Коли ж їх неможливо вилучити, відшкодовується на користь держави їх вартість.

Судам належить додержуватись вимог природоохоронного законодавства про вилучення у правопорушника незаконно добутої продукції (звірів, птахів, риби, деревини, хутра та ін.).

За змістом цього законодавства під незаконно добутою продукцією, за яку стягується шкода, слід розуміти незаконно виловлених чи відстріляних тварин незалежно від того, чи скористався ними порушник.

При цьому слід мати на увазі, що коли вилучену у правопорушника продукцію здано на реалізацію і реалізовано до розгляду справи в судовому засіданні, суд зобов'язаний з'ясувати, якою є вартість реалізованої продукції, і зазначити у вироку, рішенні про зарахування вирученої суми в місцевий позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища.

Коли незаконно добута продукція не була вилучена (використана чи реалізована самим правопорушником, стала непридатною тощо), суд стягує її вартість у місцевий позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища.

За вилучену у правопорушника продукцію, яка стала непридатною не з його вини, суд не вправі стягувати з нього її вартість.

Кримінальна — передбачена в Кримінальному кодексі України за незаконне полювання (ст. 161); незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 162); проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 163); горушення законодавства про континентальний шельф України, зокрема — невжиття в зоні безпеки заходів для захисту живих ресурсів моря від шкідливих відходів (ст. 1631); забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст. 2281'). За певних обставин кримінальна відповідальність може наставати у зв'язку з порушенням ветеринарних правил (ст. 157). Зокрема, якщо це порушення спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки, а саме: масову загибель дичини.

Кримінальна відповідальність передбачена і за жорстоке поводження з тваринами (ст. 2071), якщо воно спричинило їх загибель або каліцтво.

Дії ст. 2071 розповсюджуються і на випадки мучення тварин, вчинені особою, до якої протягом року було застосовано адміністра тивне стягнення за такі ж дії.

Дії службових осіб, котрі незаконно використовували з метою незаконного заняття рибним промислом, незаконного полювання, негромадський транспорт, мають кваліфікуватися за статтями, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про охорону природи і зловживання владою чи службовим становищем, коли цими діями заподіяно істотної шкоди.

Якщо у злочинні угоди з браконьєрами вступають службові особи органів охорони природи чи самі самостійно вчиняють такі злочини, як незаконне заняття рибним промислом, незаконне полювання, вони повинні нести відповідальність за порушення законодавства про охорону природи і відповідний