«Уніфікованого визначення організованої злочинності, — мовиться в підсумковому документі, — до теперішнього часу не вироблено, разом з тим під організованою злочинністю звичайно розуміється відносно масова група стійких і керованих співтовариств злочинців, що займаються злочинами як промислом і створюючих систему захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів, як насильство, залякування, корупція і великомасштабні розкрадання».[2] Криминология : учебник – М., 1997. С. 598[2] Дане визначення може розумітися і в більш широкому значенні: «будь-яка група або окремі особи, організовані на постійній основі для отримання прибутку незаконним способом».

Організовану злочинність учасники семінару намагалися розділити на декілька видів. Один з них, традиційний, складають мафіозні сім'ї, існуючі за принципом ієрархії. Вони мають свої внутрішні правила життя, норми поведінки і відрізняються великою різноманітністю протиправних дій. Ця група включає найширші і самі розвинуті типи злочинних організацій. До іншого типу відносяться професіонали. Члени таких організацій об'єднуються з метою виконання певного злочинного задуму. Організації такого роду непостійні і не мають такої жорсткої структури, як організації традиційного типу. До групи професіоналів відносяться формування, що займаються крадіжками автомобілів, фальшивомонетницею, розбоєм, здирством і т.п.

Існують також організовані злочинні групи, які розділяються по етнічних, культурних і історичних зв'язках. Такі зв'язки сполучають їх з країнами походження і створюють, таким чином, основну злочинну сіть, що виходить за національні межі. Використовуючи спільність походження, мови, звичаїв, вони здатні захистити себе від дій правоохоронних органів. Багато організованих злочинних груп відомі під своїми етнічними або національними назвами. Унаслідок їх переважання і відсутності альтернативи ці назви використовуються в науці і практиці, хоча такі терміни характеризуються надмірним спрощенням, тяжіють до стереотипів і можуть бути образливими для величезної більшості законопокірних членів такої етнічної групи або національності.

Виділення цих типів організованих злочинних груп не завжди означає наявність чітких меж між ними. Майже кожне організоване співтовариство злочинців можна розглядати як носій безлічі сукупних ознак (наприклад, міські вуличні формування, у тому числі молодіжні банди). Організованій злочинності властиво швидке пристосування, адаптація форм її діяльності до національної політики, кримінальному правосуддю і до захисних механізмів різних держав. Її лідери часто є індивідуумами з високими інтелектуальними здібностями, справжніми професіоналами у сфері злочинності, що робить їх надзвичайно небезпечними для суспільства.

Узагальнена характеристика організованої злочинної діяльності була дана в докладі Генерального секретаря ООН «Дія організованої злочинної діяльності на суспільство в цілому[3] Организованная преступность - “Проблемы, дискуссии, предложения: Круглый стол криминологической ассоциации” – М., 1993. С. 121[3] на» другій сесії Комісії по запобіганню злочинності і кримінальному правосуддю Економічної і соціальної ради ООН 13— 23 квітня 1993 року. В ньому даний перелік ознак, який якоюсь мірою допомагає пояснити характер даного явища:

а) організована злочинність — це діяльність об'єднань злочинних осіб або угрупувань, що об'єдналися на економічній основі. Ці угрупування дуже нагадують банди періоду феодалізму, які існували в середньовічній Європі. Економічні вигоди витягуються ними шляхом надання незаконних послуг і товарів або шляхом надання законних послуг і товарів в незаконній формі;

б) організована злочинність припускає конспіративну злочинну діяльність, в ході якої за допомогою ієрархічно побудованих структур координуються планування і здійснення незаконних діянь або досягнення законної мети за допомогою незаконних засобів;

в) організовані злочинні угрупування мають тенденцію встановлювати часткову або повну монополію на надання незаконних товарів і послуг споживачам, оскільки таким чином гарантується отримання більш високих доходів;

г) організована злочинність не обмежується лише здійсненням явно незаконної діяльності або наданням незаконних послуг. Вона включає також такі витончені види діяльності, як «відмивання» грошей через законні економічні структури і маніпуляції, здійснювані за допомогою електронних засобів. Незаконні злочинні угрупування проникають в багато прибуткових законних видів діяльності;

д) організовані в угрупування злочинці використовують в своїй «роботі» різні заходи, які можуть бути витонченими і тонкими або, навпаки, грубими, прямими і відкритими. Вони використовуються для встановлення монополії на надання незаконних товарів і послуг, для проникнення в законні види діяльності для корупції посадовців. Таким чином, коли що беруть участь в організованій злочинній діяльності особи починають займатися законною комерційною діяльністю, вони звичайно привносять в неї методи насильства і залякування, які застосовуються в незаконних видах діяльності.

Всесторонній аналіз сучасного поняття організованої злочинності був даний на Всесвітній конференції на рівні міністрів внутрішніх справ (безпеки) про організовану транснаціональну злочинність, проведену Економічною і соціальною радою ООН (21—23 листопаду 1994г.)[4] В довідковому документі до конференції, зокрема, визначені ключові аспекти, на основі яких можна досліджувати всі особливості цього явища. По-перше, навіть відсутність єдиної монолітної злочинної структури не дозволяє сумніватися в тому, що ця проблема носить глобальний характер і що від неї не застрахована жодна держава, жоден регіон. Результати проведених досліджень показують, що кожна з різних злочинних організацій має свою структуру, свої злочинні інтереси і свої методи діяльності, і в той же час розширяються зв'язки між цими групами і росте число їх сумісних операцій. У зв'язку з цим особливе значення придбаває усвідомлення урядами і громадськістю