Адвокат зобов’язаний:
1) чесно, добросовісно відстоювати права і законні інтереси довірителя у будь-який не заборонений законодавством спосіб;
2) не використовувати свої повноваження на шкоду довірителю;
3) дотримуватись вимог Кодексу професійної етики адвокатів і виконувати рішення органів Палати адвокатів;
4) здійснювати свою професійну діяльність лише в одному адвокатському утворенні;
5) відраховувати за рахунок одержуваної винагороди кошти на утримання відповідного адвокатського утворення, якщо він не здійснює свою професійну діяльність в адвокатській компанії
6) відраховувати за рахунок одержуваної винагороди кошти на загальні потреби Палати адвокатів (Таке формулювання означає, що палата адвокатів має частку в доході від гонорару. Маразм. Плата повинна бути фіксована по періодам і по сумам і не залежати від розмірів отриманих гонорарів. Крім того пропоную звичайну математику: гонорар – утримання адвокатського утворення – утримання Палати адвокатів – страхування професійних ризиків – податки = невідомий залишок. І це при тому, що податкові закони нічого не говорять про право адвоката віднести на витрати всі платежі на утримання адвокатських надбудов. Отже, всі обов"язкові по цьому проекту платежі будуть здійснюватись уже з оподаткованого доходу адвоката) ;
7) постійно підвищувати свою кваліфікацію;
8) виконувати вимоги закону про обов'язкову участь адвоката в якості захисника в кримінальному судочинстві, призначеного в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, а також надавати правову допомогу громадянам України безоплатно в інших випадках, передбачених законодавством України;
9) здійснювати страхування ризику своєї професійної майнової відповідальності;
10) не допускати негласного співробітництва з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність (а гласне співробітництво хіба заборонити не треба?
2. За невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків адвокат несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Стаття 15. Гарантії незалежності адвоката
1. Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом.
2. Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність. Забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, посадових осіб і технічних працівників адвокатських утворень надання відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки.
3. Рішення про порушення кримінальної справи щодо адвоката приймається апеляційним судом у складі трьох суддів за участю представника регіонального відділення Палати адвокатів.
4. Адвокат не може бути заарештований по кримінальній справі за злочин, вчинений ним при наданні правової допомоги, без попередньої згоди відповідної Ради регіонального відділення Палати адвокатів (ага, суд виявляється не головне. Головною є Палата адвокатів. Положення видається неконституційним.
5. Проведення оперативно-розшукових заходів або слідчих дій щодо адвоката (в тому числі в житлових і службових приміщеннях, що використовуються для здійснення адвокатської діяльності) допускається тільки на підставі судового рішення.
6. Рішення (постанова, ухвала) щодо проведення оперативно-розшукових заходів або слідчих дій щодо адвоката приймається судом у складі трьох суддів за участю представника регіонального відділення Палати адвокатів.
7. При проведенні обшуку адвоката та приміщення, що використовується для здійснення адвокатської діяльності, має бути присутнім один із суддів, що видавав ордер на обшук, який приймає рішення про огляд тих або інших документів і предметів та представник регіонального відділення Палати адвокатів. (В якості кого присутні при обшуку суддя і представник падати? КПК про це мовчить. Слідчий керується КПК і матиме право не допустити ніякого до обшуку крім пойнятих і спеціаліста? Більше того, які правові наслідки присутності цих людей при обшуку? Вони підписують протокол, дають свої зауваження, вправі заборонити обшук, якщо в ході такої слідчої дії порушуються закони чи права адвоката? Але абсолютне незнання предмету правового регулювання проявляється авторами при вживанні терміну “ордер”, оскільки:
Спеціальна література
Адвокатская деятельность. Под ред.канд. юрид. наук Бурговина В.Н. МНЭПУ М. Юстина, 2001.
Адвокатура України: Правове регулювання і судова практика. Практичний посібник для адвоката. За ред. С.Ф. Сафулька, О.Д. Святоцького, Упорядник Т.Г. Захарченко та ін. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 768с.
Барщевский М.Ю. Организация и деятельность адвокатуры в России. М., 1997.
Бернаш У., Решетникова И.В., Прошляков И.Д. Судебная адвокатура. С.- Пб., 1996.
Бойков А.Д. Этика профессиональной защиты по уголовным делам. М., 1978
Варфоломеева Т.В. Криминалистика и профессиональная деятельность защитника. К., 1987.
Ватман Д.П. Адвокатская этика. М., 1977.
Ватман Д.П., Елизаров В.А. Адвокат в гражданском процессе. М., 1969.
Історія адвокатури України/ За ред Т.В. Варфоломеєвої, О.Д. Святоцького. К., 1992.
Костюченко О.Ю. Питання вдосконалення законодавства, що забезпечує підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому та виправданому право на захист. “Адвокат” № 4-5, 2002, с.34-37.
Михеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А.Я. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К., 1997
Молдован В.В. Судова риторика. К., 1999.
Науково-практичний коментар до закону України «Про адвокатуру» Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність. Бюллетень законодавства і юридичної практики. Юрінком Інтер . - № 7, 2003, 432С.
Святоцький О.Д. Адвокатура и защита прав граждан. Львов, 1992.