Встановлення земельного сервітуту є обтяженням земельної обслуговуючої ділянки. Тому за загальним правилом власник (користувач) такої ділянки має право на одержання від особи, в інтересах якої встановлений земельний сервітут, компенсації за незручності, викликані обтяженням його ділянки земельним сервітутом. Виключення з цього правила можуть бути встановлені законом.

У ряді випадків встановлення земельного сервітуту може мати своїм наслідком не тільки обтяження обслуговуючої земельної ділянки, а і супроводжуватися обмеженням прав його власника (користувача) щодо використання ділянки за її цільовим призначенням. При цьому, якщо встановлення земельного сервітуту призводить до такого обмеження прав власника (користувача) обслуговуючої земельної ділянки, при якому він зазнає певних збитків, то такі збитки підлягають відшкодуванню власнику (користувачу) обслуговуючої земельної ділянки в повному обсязі. Наприклад, якщо при встановленні такого сервітуту як право проходу через обслуговуючу земельну ділянку її власник змушений встановити прохід (доріжку) за рахунок частини сільськогосподарських угідь, то він буде мати право на відшкодування збитків у розмірі неодержаного врожаю з тієї частини таких угідь, що будуть використовуватися власником (користувачем) пануючої земельної ділянки для проходу через обслуговуючу земельну ділянку. Збитки, заподіяні власнику (користувачу) обслуговуючого земельної ділянки встановленням земельного сервітуту, повинні відшкодовуватися особою, в інтересах якої встановлений земельний сервітут.

Припинення земельних сервітутів. Земельний кодекс України (ст. 102) містить вичерпний перелік підстав припинення дії земельних сервітутів. Однак, настання таких підстав не тягне за собою автоматичного припинення дії сервітуту, а є лише підставою для скасування державної реєстрації земельного сервітуту. Лише після скасування державної реєстрації дія земельного сервітуту припиняється.

Таким чином, підставами для скасування державної реєстрації земельного сервітуту є:

а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він установлений, і власника (користувача) обслуговуючої земельної ділянки. Мова йде про випадки придбання у власність чи отримання у користування власником земельної ділянки, що є пануючою, суміжної ділянки, що виступає обслуговуючою, і навпаки - придбання у власність чи отримання у користування власником обслуговуючої земельної ділянки суміжної ділянки, яка є пануючою;

б) відмова особи, в інтересах якої встановлений земельний сервітут, від користування сервітутом. Особа, в інтересах якої встановлений земельний сервітут, у будь-який час може відмовитися від нього. Для цього їй потрібно подати в орган державної реєстрації прав на землю заяву про відмову від земельного сервітуту в письмовій формі;

в) рішення суду про скасування земельного сервітуту. Рішення суду про скасування земельного сервітуту, що вступило в законну силу, є підставою для скасування державної реєстрації земельного сервітуту. У разі прийняття такого рішення суд повинен направити його в орган державної реєстрації прав на землю для внесення відповідних змін у державний реєстр прав на нерухоме майно;

г) закінчення терміну, на який був установлений земельний сервітут. Мова йде про тимчасові земельні сервітути, термін дії яких зазначений у договорі про встановлення земельного чи сервітуту в рішенні суду. Будучи зареєстрованими в органах державної реєстрації прав на землю, такі сервітути автоматично втрачають дію після закінчення терміну їхньої дії;

д) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років. Встановлення земельного сервітуту завжди зв'язане з обмеженням прав власника чи користувача обслуговуючої земельної ділянки. Тому невикористання земельного сервітуту протягом щонайменше 3-х років свідчить про відсутність інтересу в ньому з боку власника пануючої земельної ділянки, що може бути обумовлено необґрунтованістю встановлення земельного сервітуту або ж відпаденні потреби в користуванні сервітутом. Для скасування земельного сервітуту в зв'язку з його невикористанням протягом 3-х років власник обслуговуючої земельної ділянки як зацікавлена особа повинен подати в орган державної реєстрації прав на землю відповідну заяву, до якої повинні бути прикладені незаперечні письмові докази невикористання земельного сервітуту протягом 3-х років. Якщо власник обслуговуючої земельної ділянки не має таких письмових доказів, він може звернутися до суду з позовом про скасування земельного сервітуту саме в зв”язку з його невикористанням протягом 3-х років. Рішення суду може бути прийняте, наприклад, на основі показання свідків;

е) порушення власником (користувачем) панівної земельної ділянки умов користування сервітутом. При встановленні земельного сервітуту чітко визначаються межі (умови) користування власником пануючої земельної ділянки визначеною частиною обслуговуючої ділянки. Власник (користувач) пануючої ділянки не має права в односторонньому порядку змінювати умови земельного сервітуту. Якщо ж він допускає відхилення від умов встановленого сервітуту, то він порушує умови користування цим сервітутом. Наприклад, якщо при встановленні сервітуту у формі права пішого проходу чи проїзду на велосипеді через обслуговуючу земельну ділянку власник (користувач) пануючої ділянки почав здійснювати прохід чи проїзд не по тій частині обслуговуючої земельної ділянки, яка була визначена при встановленні сервітуту, а по іншій його частині або ж він почав не тільки проходити чи проїжджати через таку земельну ділянку, а ще і проганяти через неї худоба, то такий власник (користувач) ділянки явно порушив умови земельного сервітуту. Порушення умов земельного сервітуту можуть бути підставою для його скасування. Факт порушення умов користування сервітутом особою, в інтересах якої він був встановлений, повинен бути підтверджений рішенням суду, якщо така особа заперечує факт допущення нею зазначеного порушення. Скасування земельного сервітуту здійснюється органом державної реєстрації прав на землю.

е) припинення підстав встановлення земельного сервітуту. Припинення підстав встановлення земельного сервітуту може проявлятися в усуненні недоліків пануючої земельної ділянки, які компенсувалися (усувалися) шляхом надання