На с. 5 цитованої книги зазначається: "Приватне міжнародне право є, отже, тією частиною права, яка вступає в гру, коли питання, що постає перед судом, стосується якогось факту, події чи угоди, які настільки тіс-но пов'язані з іноземною системою права, що змушують звернутися до цієї системи".

Ознайомлення з викладеними точками зору свідчить, що англосак-сонський погляд на природу міжнародного приватного права збігається з континентальним правничим менталітетом. Тут порозумілися дві про-відні системи права сучасного світу. До речі, вислів "міжнародне приват-не право" можна розглядати як компромісний для обох систем. З точки зору континентального правника "міжнародне приватне право" можна було б назвати "міжнародним цивільним правом". Але англосакси не ви-користовують поняття "цивільне право". Як відомо, у них воно заміню-ється загальним правом (common law), судовим прецедентом, звичаєм і статутним законодавством. Отже, назва "міжнародне приватне право" вписується у компромісний принцип "ні вашим, ні нашим". 

Література

1. Конституція України. — К., 1998

2. Цивільний кодекс України. — К., 1997

3. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правовідносини у цивільних та кримінальних справах від 27 травня 1993 року // Урядовий кур'єр, 1993, №86

4. Богуславський М.М. Международное частное право. — М.: Международные отношения, 1994. — С. 414

5. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право. — К.: Юрінком Інтер, 1997. — С. 429