Ліквідація вважається завершеною, а кооператив таким, що припинив свою діяльність з моменту органом державної реєстрації запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Слід також зазначити, що одним із способів ліквідації кооперативу є визнання його банкрутом, що врегульовано Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року (в редакції від 30 червня 1999 року).

У зв’язку з недосконалістю норм Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” щодо припинення діяльності кооперативів, В.І.Федорович рекомендує у законодавстві чітко закріпити підстави і процедуру ліквідації сільськогосподарського кооперативу. Автор пропонує перелік підстав ліквідації сільськогосподарського кооперативу.

Розділ ІІІ

3.1 Поняття права членства у виробничих сільськогосподарських кооперативах.

Право членства у сільськогосподарському кооперативі становить сукупність правових норм законів і підзаконних внутрішніх локальних правових актів, якими встановлено певні правила щодо порядку і умов вступу громадян до сільськогосподарського кооперативу, юридичного оформлення цього факту, виникнення статутних прав та обов’язків у цих громадян - членів, а також правила щодо припинення перебування громадян у складі сільськогосподарських кооперативів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” членами виробничого кооперативу можуть бути тільки фізичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу відповідно до ст. 3 цього Закону (яка визначає принципи діяльності сільськогосподарських кооперативів).

Членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності кооперативу.

Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17.07.97 року запровадив два поняття як “асоційований член кооперативу” і “член кооперативу” (дійсний член), відповідно до цього членство в сільськогосподарських кооперативах може бути асоційованим або дійсним членством.

Дійсне членство у виробничих сільськогосподарських кооперативах можна визначити як узагальнюючий правовий зв’язок членів (фізичних осіб) з кооперативом, що будується на добровільності об’єднання членів у цей кооператив на засадах об’єднання пайових внесків, участі у спільній трудовій діяльності, визначенні і дотриманні статуту, користування правом ухвального голосу в управлінні справами за правилом “один член – один голос”.

Право асоційованого членства передбачене ст. 12 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” .

На відміну від дійсного членства асоційоване членство у виробничих сільськогосподарських кооперативах можна визначити як узагальнюючий правовий зв’язок членів щодо здійснення ними пайових внесків у створення та розвиток кооперативу, отримання частки доходу на свій пай та першочерговому порядку внесків тощо у разі ліквідації кооперативу, а також управління кооперативом тільки з дорадчим голосом.

Члени кооперативу можуть переоформити членство в кооперативі (дійсне членство) на асоційоване в порядку, визначеному статутом кооперативу.

Розміри пайових внесків асоційованих членів визначаються статутом кооперативу.

У разі ліквідації кооперативу його асоційовані члени мають право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу і повернення їх земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Визначення асоційованого членства та правомочностей асоційованих членів

Дають підстави дійти висновку, асоційовані члени виступають інвесторами у виробничих сільськогосподарських кооперативах.

Є також підстави стверджувати, що асоційоване членство фізичних осіб у виробничих сільськогосподарських кооперативах не відповідає дійсному членству.

Така невідповідність полягає в тому, що для повного членства в сільськогосподарських кооперативах притаманна трудова особиста участь членів у спільній виробничій діяльності і внески та паї членів носять або можуть носити додатковий, а не виключний характер членства і права членства у виробничих сільськогосподарських кооперативах, соціально-економічна природа яких зумовлює характер взаємовідносин між кооперативом і кожним його членом.

На основі членства утворюються відносини управлінські, трудові, майнові, оскільки саме членство і трудова участь є визначальними у виникненні права на пай у майні виробничого сільськогосподарського кооперативу, додаткове пенсійне забезпечення (поряд з державною пенсією), надання соціального захисту престарілим і хворим членам кооперативу.

Право членства у виробничому сільськогосподарському кооперативі як узагальнений правовий зв’язок між сільгоспкооперативом та його членами є основним інститутом аграрного права, на якому базується існування на кооперативних засадах аграрного підприємництва.

Без вступу громадян у членські відносини є неможливими виникнення аграрного підприємця кооперативного типу. Це право як індивідуальний правовий зв’язок колективу і окремого громадянина виступає в ролі визначального юридичного факту, який породжує та зумовлює взаємні права його членів, а також визначені права асоційованих членів.

Право членства і асоційованого членства є правовою підставою поширення на членів сільськогосподарського кооперативу чинності аграрного законодавства, в тому числі правових норм, які юридично забезпечують правопорядок і законність в кооперативі.

Право членства і асоційованого членства у виробничому сільськогосподарському кооперативі зумовлює особливості правового становища і правомочності його членів порівняно з правовим становищем найманих працівників.

Принцип добровільного вступу до членів кооперативу закріплено в Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” (ст. 3), цей принцип також випливає зі змісту статей 4, 5, 12 Закону “Про власність”

Як визначено законом, норми – принципи – добровільність вступу та безперешкодність виходу є загальнообов’язковими

Отже, право членства у виробничих сільськогосподарських кооперативах характеризується такими рисами як:

Є загальним правом, яке охоплює без винятку всіх громадян України.

Є рівним правом для всіх громадян незалежно від статі, раси, національності, освіти й кваліфікації.

Є особистим правом. Кожний громадянин на власний розсуд вирішує питання про вступ до кооперативу або вихід з нього.

За умов переходу до ринкової економіки виникла необхідність здійснювати кооперативом оцінку особистого внеску кожного працюючого члена у прибутковість сільськогосподарського кооперативу. З огляду на це, з розширенням ринку праці виникає потреба уважнішого підходу до питання, кого ж саме, якої сумлінності та рівня кваліфікації приймають до членів кооперативу.

А тому вирішення питання про вступ