Припинення права членства у виробничому сільськогосподарському кооперативі пов’язано з певними юридичними діями як юридичними фактами. Такими фактами є подання заяви про вихід із виробничого сільськогосподарського кооперативу і прийняття загальними зборами кооперативу рішення з цього приводу, а також виключення з членів виробничого сільськогосподарського кооперативу на підставі статуту.

Якщо задоволення заяви про вихід свідчить про добровільне припинення членства, то прийняття рішення про виключення є примусовим позбавленням особи прав члена виробничого сільськогосподарського кооперативу. Вихід особи з членів кооперативу здійснюється з ініціативи і на підставі волевиявлення його члена.

Виключення з членів виробничого сільськогосподарського кооперативу може статися лише з ініціативи громадськості та органів управління кооперативу.

Заява члена про вихід має бути розглянута правлінням і загальними зборами, не пізніше ніж у тримісячний строк від дня подання заяви, як це передбачено статутом.

Для оформлення виходу необхідно, щоб член виробничого сільськогосподарського кооперативу звернувся до органу управління з письмовою заявою про вихід із членів цього виробничого сільськогосподарського кооперативу .Ця заява має бути розглянута правлінням і внесена протягом найближчого засідання на розгляд уповноваженого статутом органу управління. Ні правління, ні уповноважений вищий орган управління не мають права перешкоджати особі вийти з членів виробничого сільськогосподарського кооперативу .

Припинення членства внаслідок виключення особи з числа членів виробничого сільськогосподарського кооперативу проводиться на підставі рішення вищого органу управління загальними зборами на основі статуту цього кооперативу.

Виключення застосовується до несумлінних членів, які, зокрема, припинили трудову участь в кооперативі, як надзвичайний захід дисциплінарного впливу.

Не допускається виключення з членів виробничого сільськогосподарського кооперативу без достатніх для цього підстав, за незначні провини або за вчинки, які не є порушенням трудової дисципліни чи статуту виробничого сільськогосподарського кооперативу, не були систематичними і на них попередньо не накладалися дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” виключення з членів кооперативу може бути оскаржено в судовому порядку.

Юридичний факт припинення права членства в виробничому сільськогосподарському кооперативі тягне за собою певні правові наслідки, а саме позбавлення цієї особи статусу члена виробничого сільськогосподарського кооперативу .

Особа, яка вийшла за власним бажанням з числа членів кооперативу має право на одержання своєї частки у спільному майні (паю), натурою, грошима чи цінними паперами.

Зокрема ст. 25 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” передбачено, що у разі виходу з кооперативу фізична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки – в натурі (на місцевості).

Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу, при цьому термін отримання паю не може перевищувати двох років, а відлік цього терміну починається з 1 січня року, що наступає після моменту виходу (виключення ) із кооперативу.

Право власності членів кооперативу – фізичних осіб на пай є спадковим.

Спірні питання щодо права власності на пай вирішуються згідно із законами України.

У разі добровільного виходу особи із членів виробничого сільськогосподарського кооперативу їй без затримки має бути видано її трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок.

У разі виключення із членів виробничого сільськогосподарського кооперативу особі теж слід повернути трудову книжку. Щодо належного їй паю вважається обґрунтованою практика, коли пай все ж їй видається, а також проводиться з нею розрахунок за виконану роботу.

Ст. 12 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” зазначає, що у разі ліквідації кооперативу його асоційовані члени мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу і повернення їх земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Висновки.

Виробничі сільськогосподарські кооперативи є одним із видів сільськогосподарських кооперативів. Поряд із загальними ознаками, які притаманні сільськогосподарським кооперативам, вони характеризуються наявністю специфічних властивих лише їм рис, через які формується їх особливе правове становище.

В час розвитку ринкових відносин діяльність виробничих сільськогосподарських кооперативів повинна відповідати потребам сучасного сільського господарства. Особливу увагу заслуговує забезпечення основних прав членів даних кооперативів, які виступають основною ланкою кооперативних відносин в наш час.

Тому необхідно подолати проблему примату колективу над особою, яка існувала в радянський період, слід на рівні життєвої практики зрозуміти, що колектив існує для особи, а не навпаки. Саме такі правові положення повинні бути чітко закріпленими в чинному аграрному законодавстві, що регулює діяльність виробничих сільськогосподарських кооперативів.

В юридичній літературі висловлено думку щодо необхідності прийняття Закону України “Про виробничу кооперацію”, який повинен був би врахувати усі особливості діяльності виробничих кооперативів , їх мету. завдання, особливості правового статусу їх членів, порядок їх створення, реорганізації та ліквідації.

Отже, в нинішній час розвитку економіки демократичним шляхом необхідно, щоб діяльність виробничих кооперативів відповідала правовим принципам сьогодення, щоб не допустити порушення основних засад, закріплених Конституцією України, в якій зазначено, що саме “права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави” (ст. 3).

Це положення є поштовхом до відновлення справжньо кооперативних засад господарювання селян на землях сільськогосподарського призначення, де кооперативи будуть виступати “ідеологією виживання сільськогосподарського товаровиробника за умов ринкової економіки”.

Список використаних джерел.

Семчик В.І. Правові засади сільськогосподарської кооперації в Україні // Право України – 1999.№5. – С 34-35

Сонин О.М. Правовое положение сельскохозяйственных (кроме колхозов) кооперативов. / Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. – Харьков, 1992. – 25с.

Багай Н.О. Наукові засади розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні. / Збірник праць Прикарпатського університету, 2001. – с.102-108

Федорович В.І. Правове регулювання створення, реорганізації і ліквідації сільськогосподарських кооперативів