Лісові масиви як предмет злочину, передбаченого ст. 245 КК України “Знищення або пошкодження лісових масивів”

Згідно з теорією кримінального права під предметом злочину слід розуміти явища матеріального світу, діючи на які злочинець посягає на об’єкт злочину.

Предметом злочину, передбаченого ст. 245 КК України, – “Знищення або пошкодження лісових масивів”, - є лісові масиви, зелені насадження навколо населених пунктів, вздовж залізниць або інші такі насадження. На практиці виникають складнощі, що стосуються визначення лісових масивів, у зв’язку з тим, що в юридичній літературі дається різне тлумачення поняття лісового масиву і це призводить до різного роду дискусій щодо розміру лісового масиву, який повинні застосовувати органи правосуддя у разі скоєння злочину. Суперечності виникають ще й тому, що ні в одному нормативно-правовому акті немає критеріїв поняття лісовий масив. То ж доцільно буде розглянути трактування поняття лісовий масив у науковій літературі, в закодованості та зв’я зок цього терміну з поняттям ліс.

Термін лісовий масив ввійшов до кримінальних кодексів багатьох країн СНД, а також в Правила пожежної безпеки від 22 червня 1995р. № 400 та в іншу юридичну і науково-технічну літературу. П. Т. Некіпелов вважає лісовим масивом площу лісу до 0,5 га [16, с. 137], а вчений В. К. Глістін розуміє під цим поняттям значні, в декілька десятків гектарів, лісові площі [13, с.12]. На думку вище названих вчених, не слід виражати лісовий масив лише певними розмірами, так як ця категорія не залежить ні від території, на якій розташований ліс, ні від місця його розташування; лише для встановлення певного виду відповідальності за порушення законодавства про охорону довкілля має значення визначення розміру пошкодженного лісового масиву і його належність до певної групи лісу.

Е. І. Немировський вважає, що під лісовим масивом необхідно розуміти масу лісової рослинності, яка росте на великій земельній площі, розміри якої не можна точно встановити [12, с. 213]. Лісовий масив – це сукупність дерев і чагарників, зареєстрованих в документах в якості ділянок лісу, які входять до єдиного державного лісового фонду. Не є лісовими масивами ділянки, які зайняті лісовими культурами, в тому числі тими, на яких проводилися роботи по штучному чи природньому лісовідновленню, які не переведені в встановленому порядку у вкриту лісом площу.

Поняття лісовий масив тісно пов’язане з поняттям ліс, яке також розглядаєтся по-різному у літературі. На думку, О. В. Сасова, ліс – складовий компонент географічного середовища сукупності землі площею не менше 0,1 га, флори та фауни, які створюють стійкий біогеоценоз, пануючий ярус якого створений деревами й іншими природними компонентами та впливають один на одного і на навколишнє середовище [15, с. 10].

Ліс – це сукупність дерев, чагарників й інших рослин, які є джерелами деревини і іншої продукції [12, c. 23]. Слід зауважити, що в юридичне поняття лісу повинна включатися не тільки деревно-чагарникова рослинність, а й уся інша рослинність, яка росте в лісі. Тобто ліс доцільно розглядати як сукупність деревної, чагарникової та іншої лісової рослинності, що взаємопов’язані між собою і є невід’ємними компонентами. Ліс пов’язаний з поняттям рослинний світ, оскільки дерева, чагарники є частиною рослинного світу. Поняття ліс також треба відмежовувати від таких понять, як флора, рослинність і не лісова рослинність. Флора – це історична сукупність видів рослин, які ростуть на певному географічному просторі. Рослинність – це сукупність фітогенезів, які ростуть на землі. На відміну від флори, вона характеризуєтся не видовим складом рослин, а чисельністю різних рослин та набором їх життєвих форм. Не лісова рослинність – це дерева і чагарники, які не входять до лісового фонду держави. Ліс – це природний комплекс, який розкинувся на певній території, що складається не тільки з дерев, а й з інших компонентів рослинного, тваринного і іншого походження, котрі біологічно пов’язані з навколишнім серидовищем і взаємно впливають один на одного. Деякі автори не включають в поняття ліс рослини, які не є деревного походження, цим самім зводять його до того, що це є сукупність тільки дерево-чагарникової рослинності [12, с. 2]. Та все ж більшість вчених цю думку не підтримує. На мою думку, таке визначення зводить поняття ліс і лісовий масив до одного і того ж поняття, що є невірним. Ліс – це речова невід’ємна частина природи, яка здатна самовідтворюватися, є власністю народу, відособлення в натурально-речовій формі, характеризується обмеженим правом колективного та приватного володіння нею, перебуває у господарському обігу. В данному випадку, ліс характеризуєтся як майно. Але необхідно пам’ятати ще й те, що ліс є не тільки майном, а й природним ресурсом, який з часом вичерпується і потребує збереження, охорони і відновлення. Поєднання цих двох характеристик має суттєве значення, хоча в КК України 1960 року було суттєве протиріччя цього (ст. 89 – з розділу злочинів проти державної і колективної власності – визначала лісові масиви майном, а ст. 160 – з розділу «Господарські злочини» - фактично трактувала ліс як природний ресурс), але в чинному КК України ліквідація цих протиріч здійснена за рахунок ще більшого нівелювання майнової характеристики лісу і наповнення його складу як природнього ресурсу.

Відповідно до лісового законодаства України, ліс – це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в