1995- Л? 3.- Ст. 20; Вед. ВР України.- 1997.- № 14.- Ст. 114).

1. Об'єктом даної провини є відносини по охороні праці.

2. Суб'єктами відповідальності можуть бути обличчя, які представляють сторони колективного договору, винні у вказаному правопорушенні, у разі відмови працедавця усунути порушення колективного договору, угоди, виявлені в ході контролю з боку працівників. На вимогу профспілок, іншого уполномоченного трудовим колективом органу власник або уповноважений їм орган зобов'язані застосувати заходи, передбачені законодавством, до керівника, з вини якого порушуються або не виконуються зобов'язання за колективним договором, угодою, (ст. 18 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р.).

3. Об'єктивна сторона провини, що коментується, виражається в порушенні або невиконанні зобов'язань, передбачених законодавством, регулюючим укладення колективних договорів.

4. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені справжньою статтею, розглядаються в установленому порядку державними інспекціями праці.

5. Адміністративна відповідальність за порушення або невиконання колективного договору, угоди осіб, що представляють сторони колективного договору, винних у вказаних правопорушеннях, встановлена законом України «Про колективні договори і угоди». Зокрема, ч. 1 ст. 18 цього Закону передбачено, що вказані особи підлягають штрафові в розмірі до ста не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а також вони несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. Штраф накладається в судовому порядку.

1

Стаття 413, ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних переговорів, угод

Ненадання особами, що представляють власників або уповноважені ними органи або профспілки, або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних переговорів, угод, -

вабить накладення штрафу від одного до п'яти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

(У ред. від 19.01.95 р., 07.02.97 р. // Вед. ВС України.- 1995.- № 3.~ Ст. 20; Вед. ВР України.- 1997.- № 14 - Ст. 114).

1. Із значення справжньої статті витікає необхідність надання інформації в 2-х випадках і для різних цілей: для ведення колективних переговорів про укладення колективних договорів, угоди ст. 10 Закону України «Про колективні договори і угоди» і для здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ч.2 ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Сторони колективних переговорів зобов'язані надавати робочій комісії, яка створюється сторонами для підготовки проекту колективного договору, всю інформацію, необхідну для визначення змісту колективного договору. Учасники переговорів підписують зобов'язання про нерозголошування даних, що становлять державну або комерційну таємницю.

2. Представники працівників, приступаючи до проведення переговорів про укладення колективного договору, угоди, має право зажадати необхідну інформацію про фактичний фінансово-економічний стан організації, про перспективи економічного зростання або погіршення результатів господарської діяльності, про доходи організації, ринок праці, забезпечення зайнятості, витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), можливостях організації по виплаті дивідендів

по акціях, витратах на оплату праці, на зобов'язання по охороні навколишнього середовища і ін. Необхідна і достатньо вичерпна інформація міститься в заповнюваних деякими підприємствами звітах, в яких містяться відомості про склад витрат підприємства (організації) на робочу силу. До цих витрат відносяться: заробітна платня; страхові внески до соціальних фондів; витрати, пов'язані із забезпеченням працівників житлом, оздоровчими заходами, професійним навчанням, культурно-побутовим обслуговуванням; податки, зв'язані з використанням робочої сили, і ін.

На основі вивчення цієї інформації, зокрема за допомогою запрошених за домовленістю сторін експертів (ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди»), представники працівників і працедавця можуть вести обгрунтовані колективні переговори по підготовці проекту колективного договору, угоди.

3. З вищевикладеного витікає, що непредставлення інформації для ведення колективних договорів робить замах на суспільні відносини по охороні праці. Вони і складають об'єкт даної провини.

4. Об'єктивна сторона виражається в конкретних діях по ухиленню від представлення необхідної інформації. Виявлення цих незаконних дій здійснюється в процесі контролю за виконанням колективного договору сторонами, які його уклали, або уповноваженими ними органами.

Практично профком запрошує у керівника підприємства інформацію про хід і підсумки виконання колективного договору, угоди (таку інформацію має право безперешкодно і безкоштовно одержувати). Власник також контролює виконання зобов'язань за колективним договором.

5. Суб'єктами правопорушення, що коментується, можуть бути обличчя і органи, перераховані в ч. 1 статті, що коментується.

6. Суб'єктивна сторона може виражатися в намірі або необережності.

7. Справи про адміністративну відповідальність за не надання інформації по ст. 413 Кодексу розглядаються в установленому порядку.

Обличчя, які надають сторони колективного договору, винні в не наданні інформації, не-

обходженої для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективного договору, несуть дисциплінарну відповідальність або підлягають штрафу в розмірі до п'яти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Стаття 42. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм -

вабить накладення штрафу на громадян в розмірі від одного до дванадцяти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і на посадових ліц- від шести до двадцяти п'яти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

(У ред. від 07.02.97 р., 23.12.98 р. //Вед. ВР України.- 1997.- № 14.- Ст. 114; Урядовій кур'ер.- 1999.- № 9; Вед. ВР України.- 1999.- ММ 5-6.- Ст. 45).

1. Стаття, що коментується, передбачає правопорушення, що робить замах на^здоровье населення. Санітарні правила, норми і гигиенй*геские"нормативы (далі - санітарні норми) - це обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки і (або) нешкідливості для людини чинників навколишнього середовища і вимоги до забезпечення оптимальних або допустимих умов життєдіяльності людини (ст. 1 Закону України «Про забезпечення