створюється за рахунок страхових внесків підприємств та громадян і направляється на виплати трудових пенсій за віком, за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника (крім пов'язаних з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням, що виплачуються за рахунок фонду страхування від нещасних випадків), допомоги на поховання пенсіонерів.
Крім соціального страхування Концепція передбачає виплату соціальної допомоги непрацездатним, малозабезпеченим громадянам і найменш захищеним категоріям населення за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів. Це виплата соціальної пенсії особам, що не мають права на трудову пенсію, надання допомоги і пільг сім'ям, що виховують дітей, обслуговування пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян у будинках-інтернатах і допомоги вдома, надання натуральної допомоги малозабезпеченим громадянам шляхом забезпечення безоплатними обідами, одягом, паливом, пільгами щодо квартирної плати тощо.
Одним із видів матеріального забезпечення громадян є компенсації і пільги громадянам, які потерпіли від техногенно-екологічних та природних катастроф. Спеціальний фонд створюється головним чином за рахунок надходжень із державного та місцевих бюджетів і використовується на відшкодування потерпілим громадянам шкоди, завданої їх здоров'ю та надання їм пільг, передбачених законодавством.
Запровадження вказаної системи соціального страхування здійснюється поступово шляхом запровадження окремих його елементів при дотриманні необхідної наступності. Спочатку створюються передумови реформування системи соціального захисту, удосконалюється управління страховими фондами, започатковується приватне страхування на комерційній основі. По досягненні стабілізації в економіці країни будуть прийняті відповідні акти, що закріплюють здійснення реформ соціального страхування.
Пенсії, а також інші види соціальної допомоги, які є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, що встановлюється законодавством (див. коментар до ст. 48 Конституції).
Найважливішою юридичною гарантією прав і свобод є судовий захист. У ст. 55 Конституції закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Оскільки вказані права в цей час є конституційними, то змінюється механізм захисту цих прав у разі їх порушення. Конституція надає можливість безпосереднього звернення до суду з питань про захист трудових прав у разі їх порушення. Раніше майже всі індивідуальні трудові спори (за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 КЗпП) спочатку розглядалися в комісіях з трудових спорів.
Ці та інші положення Конституції мають першорядне значення для правового регулювання суспільних відносин у сфері праці.
Список нормативно правових актів та використаної літератури.
Конституція України.
Коментар до Конституції України.
Кодекс Законів про працю від 10 грудня 1971 року.
Закон України „Про охорону праці” від 15 грудня 1993 р.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991р.
Закон України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р.
Болотіна Н.Б. Трудове право України. Підручник. - К.: Вікар, 2003р.
Пилипенко П.Д. Трудове право України. Навчальний посібник.- К.: Видавничий дім, 2003р.
Гирич О.Г. Трудове право. Курс лекцій. - К.: Віл бор, 1999р.
Конституція України як джерело трудового права України
Вступ
В період становлення України як правової держави велика увага приділяється розвитку правової культури громадян. Поняття “Правовва культура” це не тільки знання тексту Конституції та інших законів, а й вміння застосовувати їх на практиці. Це не тільки необхідно. Це просто вигідно знати свої права. Особливо важливими галузями права, які потрібно знати всім громадянам держави – це ті галузі, які безпосередньо пов’язані із їхньою щоденною діяльністю.
В період економічної нестабільності в Україні, коли повсякчас підприємці намагаються зменшити свої витрати, пов’язані із підприємницькою діяльністю, “приховати” своїх працівників від держави. Такий хід пояснюється збільшенням заробітної платні працівникові, що досить часто є вирішальним фактором при погодженні на такі умови. Але в той самий час працівник не задумується про те, що він залишається соціально не захищеним. Він не знає, що може оскаржити такі умови прийняття на роботу.
Оскільки наше життя так чи інакше залежить від нашої трудової діяльності, восновному за наймом (за трудовим договором, чи контрактом),ми повинні знати і вміти відстоювати свої права, щоб не залишитися через пару місяців випробувального терміну без зарплатні і можливості доведення своєї правоти. Найчастіше ми самі винні в тому, що так стається. Оскільки наші права, а особливо щодо сфери трудової діяльності, є чітко визначені Конституцією та іншими нормативними актами.
В даному рефераті я зупинюся на питаннях трудової діяльності, які є чітко закріплені в Конституції України, оскільки оскарження порушення цих прав можна здійснювати одразу в судовому порядку.
Висновки
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що конституційно наші права, щодо трудової діяльності є добре захищені від їх порушення. Єдиною причиною, чому дані норми не виконуються я вважаю не знання законів з боку працюючих. Але не завжди дані норми відомі і самим роботодавцям.
Даним рефератом я хотіла довести, що з боку держави ми є захищені від подібних порушень наших прав. І для того щоб заставити інших поважати нас і дотримуватись положень чітко регламентованих Конституцією та іншими Законодавчими актами, потрібно їх знати і вміти застосовувати на практиці.
Для цього державі слід би було приймати міри щодо підвищення правової культури наших громадян.
Звісно, що заставити перевчитися наших батьків жити в новому суспільстві, вимагати виконання їхніх прав вже навіть неможливо. А тому потрібно виховувати нове покоління українців, які б вміли і хотіли відстоювати свої права. Які б їх знали. І тільки в такий спосіб, коли кожен буде вимагати виконання своїх прав, ми зможемо досягнути мети правової держави. Тільки в такий спосіб ми зможемо перевірити на практиці дієвість нашого законодавства і