всіляко уникнути правової або моральної відповідальності. Проте духовна відповідальність рано чи пізно настає навіть у формі каяття за скоєне зло.
Саме професійна юридична практика спричиняє ефективний вплив на утвердження правокультурних ознак у державі, розвиток власне правової держави. На думку А.В.Тукало: "під впливом східної культури український народ поступово втрачав свою індивідуальність, зневірювався у можливості правовим шляхом будувати своє життя."6
Звичайно це виявилося і в діяльності юристів, проте під правової свідомості відбувається духовне відродження українського суспільства, його правокультурних ознак. Це пов’язано із необхідністю піднесення юридичної діяльності, підвищувати юридичну компетентність, викорінювати правовий нігілізм, удосконалювати правове виховання громадян.
Необхідну для суспільства функцію правової культури виконує фольклорне право, "фольклорне право" – це традиційна сукупність зобов’язань і заборон, які усно передаються суспільством, які санкціоновані, затребувані ним7 – таке визначення дає Тузмухамедов Р.А.
Проте можливо, що неписане право існує в кожній нації, воно частково зберігається із звичаєвим правом, національним (народним) правом, життєвим правом та іншим. Так у слов’ян як і в інших народів спочатку було право звичаєва, усне. Звичаї виникли у процесі співжиття первісних людей, увійшли в їх побут, свідомість, регулювали поведінку. Відчутний вплив на розвиток права Київської Русі спричинило Християнство. Шляхом рецензії у Київській Русі поширювалось візантійське право. Проте вплив візантійського публічного права на інститути Київської Русі був мінімальний, саме завдяки глибоким традиціям староукраїнського звичаєвого права. Окремі його норми, навіть увійшли до візантійських збірників права, зокрема їх українських відповідників, якими є "Нормчі книги", "Закони"...8
Однак фольклорне право має свої особливості. По суті – усно узаконений фольклор нації. У своїй професійній діяльності юристи керуються традиціями звичаєвого права, використовуючи їх у практиці правового виховання громадян.
Висновки
Зважаючи на молодий вік Української культури та відсутність досвіду державотворення, можна з упевненістю стверджувати, що положення про те, що Україна є правовою державою, які закріплені в Конституції, є чисто декларативними. Нам потрібно докласти ще багато зусиль для того щоб Україна вийшла на той рівень стандартів суспільного, правового та політичного життя, який дасть їй змогу почувати себе рівною серед інших правових держав. Наш народ з давніх давен славився тим, що ми всіма силами намагаємось досягти поставленої мети. Тому будемо вірити в поставлену перед нами ціль розбудови правової культури, не зходити з обраного шляху. Маємо надію, що в недалекому майбутньому українці будуть жити в країні, якої вони гідні.
Динаміку української правової культури на зламі ХХ ст. характеризує активне формування національної правової системи. Сьогодні виникла така ситуація, в якій правова диктатура вже не припустима, а до свобідної волі громадяни ще не готові. професійна юридична практика має сприяти тому, щоб громадяни повністю відчули дієвість Справедливості як храму Права, розуміли глибину, сутність позитивного права, спрямованого на їх захист.
Справжній професіоналізм має прогресивну тенденцію розвитку на засадах діалогу культур. Така професійна діяльність має духовне і моральне схвалення, а позитивне право сприймається, як соціально-структурна цінність, духовне надбання українського народу.
Список використаної літератури
Правнича деонтологія/С.С.Сливка.- К.:Атіка,1999.-С.154-168
Юридична деонтологія/С.С.Сливка, вид. 2-е, перероб. і доп.-К.:Атіка, 2003.-320с.
Головченко В. Правова і політична культура/Юридичний вісник України –2002.-№9.-С.6-8
Загальна теорія держави і права/В.В.Копейчиков.-К.:Юрінком, 1997.-320с.
Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов.-М.:Норма, 1997.- 652с.
Тукало А.В. Правова культура депутатівського корпусу.- К.: Національний у-т ім.Т.Шевченка, 1995.- 25с.
Тузмухамедов Р.А. Рецензия на "фольклорное право". Н.-И. и Л., 1994.- С.156-160
Кельман М.С. Теорія держави і права: навч. пос..-Тернопіль: Поліграфіст, 1998.-382с.
Закон України "Про національні меншини в Україні"
Закон України "Про адвокатуру"
Закон України "Про нотаріат"
Закон України "Про статус суддів"
Козак в. Форми політичної участі громадян у державотворчих процесах// Розбудова культури. –1998.-№ 1-2. –с.62-70
Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-правктичної конференції 26-27.02.1998р.- К.:Генезис, 1998.-226с.