наявність у кожного державного органу юридичної закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, що визначає його місце і роль у державному апараті, а також порядок його взаємовідносин з ін. державними органами і організаціями;

надання державним органам повноважень державно-владного характеру.

1.2 Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Вдосконалення органів державної влади реалізується в Україні на основі Конституції України.

До системи державних органів України належить : законодавчий орган – Верховна Рада України; глава держави – Президент України; органи виконавчої влади : вищий (Кабінет Міністрів України), центральні (міністерства, державні комітети, відомства ) , місцеві (обласні і районні державні адміністрації, голови місцевих державних адміністрацій та їхні управління); органи судової влади (Конституційний Суд України, загальні суди та господарські суди); контрольно-наглядові органи та правоохоронні (прокуратура, податкова адміністрація, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції ).

Органи місцевого самоврядування є самостійною системою об’єднань громадян у громадянському суспільстві.

1.3 Як складові частини одного і того самого державного апарату органи держави різняться між собою за місцем у системі державного апарату, за змістом діяльності, способами утворення, часом функціонування, складом, масштабом діяльності й іншими критеріями. Тому у юридичній науці в залежності від певних критеріїв органи держави класифікують:–

за місцем в системі державного апарату:

а) первинні (утворюються шляхом прямого волевиявлення всього населення);

б) вторинні (всі інші органи, які утворюються первинними, походять від них, підзвітні їм);–

за територією дій:

а) вищі (поширюють свої повноваження на всю державу);

б) місцеві (діють в межах складових частин держави);–

за складом :

а) одноособові (складаються з однієї службової особи);

б) колегіальні (складаються з колективу службових осіб);–

за способом утворення :

а) виборні (ті, що обираються);

б) успадковані;

в) призначені (напр., органи прокуратури);–

за часом дій:

а) постійні (створені без визначеного строку діяльності);

б) тимчасові (створюються для досягнення короткострокових цілей);–

за функціями :

а) представницькі (законодавчі);

б) органи державного управління (виконавчо-розпорядчі);

в) судові органи.

Розділ 2. Законодавча влада в Україні

У системі державної влади важливе місце посідає законодавча влада. Декларація про державний суверенітет України, прийнято Верховною Радою 16 липня 1990р., проголошує народ єдиним джерелом державної влади. Від імені народу може виступати лише його парламент – верховний представницький орган. Верховна рада виступає єдиним законодавчим органом України, виразником суверенітету нації. Лише вона має повноваження приймати закони, які є актами вищої юридичної сили. Шляхом встановлення правових норм Верховна Рада врегульовує найважливіші питання внутрішнього і зовнішнього життя країни, таким чином визначаючи основи діяльності виконавчої, судової влади. Звідси випливає пріоритетна роль Верховної Ради в системі державної влади країни. Це, звичайно, не означає всевладності законодавчої влади, бо Верховна Рада працює у межах, визначених Конституцією.

Верховна Рада України, як і парламент інших держав, наприклад Білорусії, Литви, Болгарії складається з однієї палати. Склад Верховної Ради України –чотириста п’ятдесят народних депутатів, які обираються на основі загального, рівного прямого і виборчого права шляхом таємного голосування строком на 4 роки [1, с.5]. У майбутньому планується створити двопалатний парламент, такий як, у Росії, Казахстані, Франції, США. Вибори до Верховної Ради можуть бути черговими і позачерговими. Відповідно до конституції України чергові вибори повинні відбуватись в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради. Позачергові вибори поводяться у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради (це може статися, якщо протягом 30 днів чергової сесії пленарні засідання її не можуть розпочатися і Президент достроково припиняє її повноваження та призначає нові вибори ). Такі вибори повинні відбутися у строк до 60 днів з дня опублікування президентського указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради.

Повноваження Верховної Ради нового скликання починаються у день відкриття її першого засідання. Одночасно припиняються повноваження Верховної Ради попереднього скликання.

Як уже зазначалося, основу у Верховній Раді становлять народні депутати, якими можуть бути, згідно із Конституцією, лише громадяни України, що на день виборів досягли 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п’яти років. Народні депутати покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функції Верховної Ради України [7, с 1]. Особи, обрані до складу парламенту, мають здійснювати депутатські повноваження на постійній основі, тобто вони повинні відмовитись від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі. Конституція запроваджує ряд гарантій, покликаних забезпечити сприятливі умови для виконання депутатами своїх повноважень, а також захистити їх від репресій. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканість: народні депутати України не можуть бути притягнені до будь-якого виду юридичної відповідальності за діяльність, яку вони здійснюють у ході реалізації депутатських повноважень.

Конституція закріплює широкі повноваження законодавчого органу України, які визначають її місце і роль у державі. Ці повноваження за їх сутністю і призначенням можна поділити на декілька груп. Найважливішим є повноваження, пов’язані із внесенням змін до Конституції України; із прийняттям законів; із визначенням засад політики держави та програм суспільного розвитку; взаємовідносин Верховної Ради і президента; із формуванням інших державних органів; з організацією адміністративно-територіального устрою нашої країни; зі здійсненням зовнішніх функцій держави; бюджетні та контрольні повноваження.

До повноваження парламенту належить також визначення відповідальності Кабінету Міністрів України та прийняття резолюції недовіри, що спричиняє його відставку.

Верховна Рада приймає закони, постанови та інші акти. Конституція України визначає широке коло питань, які можуть вирішуватись Верховною Радою виключно шляхом прийняття законів. Це стосується :

прав, свобод людини і громадянина та їх гарантій;

територіального