справ. Це зокрема: міліція, державний пожежний нагляд, служба виконання кримінальних покарань і інші, зрозуміло, що найбільша роль належить міліції. Міліція – це державний озброєний орган виконавчої влади, який охороняє і захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави. Основні завдання міліції: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушення та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху і інше [2, с. 19].
Служба безпеки України – це державний правоохоронний орган спеціального призначення. Свою діяльність він проводить на основі Конституції України та законів України. Завдання Служби безпеки України – захист незалежності України, її конституційного ладу, територіальної цілісності та обороноздатності від розвідувально-підривної діяльності відповідних служб іноземних держав [4, с.29].
Міністерство юстиції України також належить до правоохоронних органів. Це орган виконавчої влади, який бере безпосередньо участь у вироблені та реалізації державної політики у сфері захисту прав і законних інтересів громадян та їх колективних формувань. Завданнями Міністерства юстиції є: розробка законів та змін до них і доповнень, забезпечення організаційної діяльності судів, координація діяльності, спрямованої на подання юридичної допомоги населенню та вдосконалення правової роботи у народному господарстві.
Адвокатура в Україні є добровільним професійним громадським об’єднанням покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законі інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм юридичну допомогу [5, с.10].
Важливим органом держави є контрольно-наглядові органи, якими є державні інспекції (адміністрації).
Державні служби (інспекції, адміністрації) – санітарні, податкові пожежні, контрольно-ревізійні і інші – спеціальні державні органи. Вони покликані здійснювати функції контролю і нагляду за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами правил (санітарних, податкових, ветеринарних, пожежних та інших).
Наприклад, державна податкова адміністрація здійснює функцію контролю і нагляду за своєчасною сплатою податків юридичним і фізичним особам.
Висновки
Отже, державний апарат визначає, гарантує, допомагає здійснювати всім верствам населення їхні суб’єктивні права, охороняє та захищає основні права людини, громадянина, віддаючи пріоритет загальнолюдським цінностям, забезпечує гуманне й милосердне ставлення до всього населення України і кожного окремо взятого індивіда. Система державних органів формується з волі більшості населення , виражає та виконує його волю. Її діяльність спрямовується на виконання законів у порядку , передбаченому чинним законодавством.
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Вдосконалення органів державної влади реалізується в нас на основі Конституції України. Майже завершено процес реформування державного механізму, але не ліквідовані протиріччя між законодавчою і виконавчою гілками влади. Поки що державний апарат в Україні потребує удосконалення, потрібно чітко розмежувати повноваження кожної гілки державної влади. Створити систему незалежних судів, організувати чітку роботу законодавчої влади на основі Конституції і конституційних законів.
Список використаних джерел:
Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К. : Преса України, 1997. – 80с.
Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р.// Відомості Верховної Ради України. –1995. - №15. – ст. 102
Про прокуратуру: Закон України від 5.11 1991р. // Відомості Верховної Ради України. –1995. - №43.– ст. 313
Про службу безпеки України : Закон України від 25.03 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. –1992. - №27. – ст. 383
Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992р. //Відомості Верховної Ради України. –1993. - №9. – ст. 62
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05 1997р. //Відомості Верховної Ради України. –1997. - №24. – ст. №170
Про внесення змін до Закону України „Про статус народного депутата України”: Закон України від 22 березня 2001р. //Урядовий Кур’єр. – 2001. – 26 вересня. – с.1-10
Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002р. // Голос України. – 2002. – 19 березня. – с. 8-14
Делія Ю. Місцеве самоврядування як суб’єкт конституційних правовідносин // Право України. – 1999.– № 11. – с.24-26
Загальна теорія держави і права / за ред. Копейчикова В.В. – К.; Юрінком Інтер, 1999. – 319 с.
Конституційне право України / за ред. Погорілка В.Ф. – К., 1999. – 458с.
Котюк В. Система державних органів в Україні // Закон і бізнес. –1999. –30 січня. – с.14
Манов Г.Н. Теория государства и права – М., 1996. – 272с.
Основ держави і права України / за ред. М.В. Костецького, М.І.Настюка –Львів: Вільна Україна, 1993. – 210с.
Основи Конституційного права України / за ред. В. В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 344с.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1994. – 236 с.
Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Харьков: Консум, 2000. – 678с.
Толочко П. Президент і парламент // Голос України. – 1999. –13 жовтня. – с. 3.
Шульженко Ф. Виконавча влада: діяти на підставі і для виконання закону // Віче. – 1998. – №3. – с. 2-13.