Проте тут варто зазначити, що для їхнього створення і діяльності ініціатива у першу чергу повинна іти від педагогічного колективу. Крім цього, інших інститутів такого забезпечення майже немає. А якщо йй створюється (наприклад, заснування шкільної газети, чи проведення учнівського конкурсу), то переважно організація покладається на самих дітей.

Не менш важливе значення для забезпечення демократичної освіти, для виконання загальних прав дитини і в освітній сфері має гарантія захисту вихованців. Фактично через цей інститут учні можуть втілювати інші свої повноваження у життя.

Саме через нього розкриваються принципи взаємодії між вихованцями і іншими учасниками навчально-виховного процесу. Та й загалом без наявності механізмів захисту, самі права не будуть відігравати у становищі дітей великої ролі.

Тому варто зазначити, що Закон України „Про освіту” проголошує право учнів на „захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують право або критикують їх честь і гідність” (А, с. 539). Оскільки останнє становить грунт для здійснення інших повноважень, то само повинно забезпечувати особливою системою засобів, діяльність яких повинна бути доведена до відома цих вихованців.

Тут варто звернути в більшій мірі увагу на закріплену в Положенні про навчальний заклад „захист від дій педагогічних та інших працівників, які порушують право” (П. р. 42).

Таким чином, звідси випливає, що у школі повинні існувати реальні демократичні інститути до складу яких, окрім вихователів, мають входити ще й інші нейтральні особи, зокрема учні. Переважна кількість останніх у таких механізмах забезпечила б їх справедливий характер. Проте цього не відбудеться. Адже відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад повноваження такого захисту покладається по директора. Але відповідно до вище викладених тез такий інститут не може носити демократичного характеру.