Курсова робота

з кримінального права на тему:

„Розголошення державної таємниці”

Зміст

Вступ

Кримінально-правова характеристика об’єктивних ознак злочину розголошення державної таємниці.

Об’єкт та предмет злочину.

Об’єктивна сторона злочину.

Кримінально-правова характеристика суб’єктивних ознак злочину розголошення держаної таємниці.

Суб’єкт злочину.

Суб’єктивна сторона злочину.

Відмінності злочину розголошення державної таємниці від державної зради і шпигунства.

Кваліфікуючі ознаки даного злочину.

Висновки

Список використаної літератури.

Вступ

Злочин передбачений статтею 328 Кримінального кодексу України „Розголошення державної таємниці”, посягає на головні засади державних інтересів України у сфері оборони, економіки, державної безпеки взагалі.

Згідно статті 1 Закону України „Про державну таємницю” від 2.01.1994 року у редакції від 21.09.1999 року, державною таємницею вважаються відомості про оборону, економіку, зовнішні відносини, державну безпеку та інші.

Розголошення державної таємниці – це повідомлення про таємні відомості хоча б одній сторонній особі будь-яким чином – у розмові, в місті, по-телефону чи якимось іншим способом. Сутність розголошення полягає в тому, що відомості, що становлять державну таємницю, стали відомі особі, яка не мала б їх знати.

Розголошення державної таємниці є і дією і наслідком – таємниця стала відома сторонній особі. З моменту розголошення державної таємниці (передачі інформації про таємницю) злочин вважається закінченим.

Суб’єктивно, розголошення державної таємниці може біти умисним (наприклад при похвальбі, намірі показати свою обізнаність) і необережним.

Відповідальність за розголошення державної таємниці передбачається статтею 238 Кримінального кодексу України. Відповідальними за розголошення державної таємниці можуть бути лиш особи, яким ці відомості стали відомі або були довірені зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак шпигунства або державної зради.

Актуальність даної теми я вбачаю в тому, що державна таємниця є досить важливим поняттям як для внутрішньої, так і для зовнішньої політики держави. За відсутності відповідальності за розголошення державної таємниці, може бути порушена цілісність держави, що в остаточному варіанті (це не виключено) може призвести до розпаду держави як такої.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є склад, ознаки і особливості такого злочину, як розголошення державної таємниці.

Предметом дослідження виступають: об’єкт та предмет, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона вищевказаного злочину та відмінність даного злочину від таких злочинів, як державна зрада та шпигунство.

Для того, щоб виконати поставлену мету, треба виконати такі завдання.

Дати загальну характеристику злочину розголошення держаної таємниці (ст. 328 Кримінального кодексу України).

Розкрити кожен з елементів складку злочину (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона).

Вказати на відповідальність за скоєння злочину, не передбаченого статтею 328 Кримінального Кодексу України, а також на відповідальність за вчинення цього злочину за обтяжуючих обставин (частина 2 статті 328 Кримінального Кодексу України), а також провести відмежування даного злочину від таких злочинів як державна зрада (стаття 111 Кримінального Кодексу України) та шпигунства (стаття 114 Кримінального Кодексу України) [1; 457].

Кримінально-правова характеристика об’єктивних ознак злочину розголошення державної таємниці.

Об’єкт та предмет злочину.

Злочин розголошення державної таємниці передбачений статтею 328 Кримінального Кодексу України. Цей злочин посягає на суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці в різних сферах діяльності держави, що можна охарактеризувати, як відносини інформаційної безпеки.

Родовим об’єктом даної групи злочинів є сукупність суспільних відносин, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність та недоторканість. Важливість цього об’єкта обумовлена тим, що “Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього народу” [6; 6].

Злочин має безпосередній об’єкт, тобто конкретні блага. суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону статті Особливої частини Кримінального Кодексу України, і яким завдана шкода злочином, що підпадає під ознаки складу злочину, який передбачений статтею 328 Кримінального Кодексу України [4; 98]. Виділяють такі безпосередній об’єкт, як: встановлений порядок забезпечення державної таємниці [2; 242].

При посягання на цей об’єкт може заподіюватись шкода військовому, економічному і науковому потенціалу держави.

Його додатковим факультативним об’єктом можуть бути власність життя і здоров’я особи та інші блага і цінності [2; 243].

Предметом злочину розголошення державної таємниці є відомості, що становлять державну таємницю. Згідно закону України „Про державну таємницю” від 21.01.1994 року ними є:

інформація у сфері охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України. які за рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею, та включено до зводу відомостей, що становлять державну таємницю. (ЗВОТ) з моменту опублікування вказаного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю хоча на цей час вони ще не були матеріалізовані.

Зовнішньою ознакою віднесення документа, виробу або матеріального носія інформації до предметів, що містять відомості, що становлять державну таємницю є наданий йому гриф таємності, тобто реквізит матеріального носія таємної інформації, який засвідчує ступінь її секретності (наприклад „особливої важливості”, „цілком таємно”, „таємно”), а також номер примірника. Строк, протягом якого діє рішення про віднесення документа, інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць, але не може перевищувати для зазначених видів інформації відповідно 30, 10 і 5 років. Проте після закінчення зазначеного строку його може бути продовжено [2; 442].

Конкретні види інформації, що належать до державної таємниці, перелічені в Законі України „Про державну таємницю” в статті 8. Це:

інформація у сфері оборони – відомості стратегічні і оперативні плани;

інформація у сфері економіки, науки і техніки – про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські і проектні роботи, на базі яких можуть бути створені прогресивні технології, нові види виробництва, продукції і технологічних процесів, що мають оборонне і економічне значення, або істотно впливають на зовнішньоекономічну діяльність