Курсова робота

з адміністративного права

на тему: “Управління в галузі внутрішніх справ”

План

Вступ

1. Зміст і правові основи управління в галузі внутрішніх справ.

2. Система органів управління в галузі внутрішніх справ. Адміністративно-правові повноваження МВС України.

3. Загальна характеристика міліції України. Взаємодія міліції з населенням.

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Розпочинаючи розгляд теми “Управління в галузі внутрішніх справ” спочатку слід зазначити поняття “управління”.

Термін “управління” у буквальному розумінні означає діяльність з керівництва чимось. У довідковій літературі є кілька визначень сутності управління. Найчастіше його розуміють як діяльність, що спрямовує і регулює суспільні відносини; сукупність приладів і механізмів за допомогою яких приводять в рух машини; підрозділу в системі установи; вид синтаксичної залежності тощо. Управління треба розглядати і досліджувати як цілісну систему, яка складається із взаємодіючих компонентів.

В управлінні галуззю внутрішніх справ бере участь Міністерство внутрішніх справ, яке є центральним органом державної виконавчої влади і, в свою чергу, є підвідомче, підзвітне та підконтрольне Кабінету Міністрів України.

МВС України координує і забезпечує проведення в життя державної політики у сфері охорони і захисту прав і свобод громадян та інтересів суспільства і держави від протиправних на них посягань. Його очолює Міністр, який є членом Уряду. Він має перших заступників і заступників. Апарат МВС України включає в себе головні управління, управління і відділи, які очолюють їх керівники (начальники). Для колективного вирішення питань в МВС України утворюється колегія у складі Міністра, перших заступників і начальників головних управлінь, управлінь та деяких самостійних відділів.

Міністерство внутрішніх справ України здійснює керівництво в двох головних формах:

централізоване керівництво;

безпосереднє оперативне управління.

Централізоване керівництво полягає в керівній діяльності щодо найважливіших питань роботи органів внутрішніх справ, визначенні головних її напрямів; вдосконаленні системи управління і організації праці; виданні відомчих нормативних актів; веденні обліку та розподілу людських і матеріально-технічних ресурсів; здійсненні координуючих, контролюючих функцій, а також в інспектуванні, вивчені, узагальненні та розповсюдженні позитивного досвіду організації охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю; установленні на основі законодавства України порядку та методики оперативно-службової і організаційної діяльності органів внутрішніх справ.

МВС України скеровує діяльність управлінь внутрішніх справ областей, а через них впливає на підлеглі їм органи і забезпечує взаємодію з генеральною Прокуратурою, Міністерством юстиції, Верховним судом, Службою безпеки, Міністерством оборони та іншими центральними органами України. При виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами автономної Республіки Крим, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

МВС України має право одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій відомості, необхідні для виконання покладених на міністерство завдань; залучати для розробки актуальних проблем боротьби зі злочинністю, проведення консультацій та експертиз вищі навчальні заклади та інші установи, а також окремих учених і висококваліфікованих фахівців, у тому числі практиків; укладати угоди про співробітництво у сфері боротьби із злочинністю та з інших питань, віднесених до компетенції міністерства, з відповідними органами інших держав; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Безпосереднє оперативне управління здійснюється МВС України у випадках його прямого управлінського зв’язку з підлеглими органами внутрішніх справ усіх рівнів. Міністерство управляє на території України органами, службами, організаціями, внутрішніми військами, відомчими навчальними закладами, науково-дослідними установами, органами матеріально-технічного забезпечення та іншими установами, які належать до системи міністерства. Функції оперативного управління МВС України реалізує, як правило, відносно безпосередньо підлеглих йому органів, служб, установ і організацій.

МВС України об’єднує декілька систем органів внутрішніх справ. Це, зокрема, міліція, державний пожежний нагляд, служба виконання кримінальних покарань (виправно-трудових установ) і деякі інші. Найважливіше значення в охороні і захисті правопорядку у нашій державі має міліція.

Міліція України – це державний озброєний орган виконавчої влади, який охороняє і захищає від протиправних посягань життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність (майно), природне становище, інтереси суспільства і держави [5; 135].

У своїй діяльності міліція має суворо дотримуватися Конституції України, Закону “Про міліцію”, прийнятого Верховною Радою України 20 грудня 1990 р., інших законів та міжнародних правових норм, зокрема Загальної декларації прав людини.

Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України. Наприклад, положення про Головне управління охорони громадського порядку, Головне управління Державної автомобільної інспекції МВС України.

Відповідно до поставлених перед міліцією завдань вона виконує різноманітні за своїм характером і змістом обов’язки, які можуть бути поділені на чотири основні групи:

1) охорона громадського порядку;

2) боротьба зі злочинністю;

3) охорона власності і фізичних осіб;

4) попередження правопорушень.

Таким чином, органам внутрішніх справ відведена відповідна роль в механізмі держави і полягає вона в тому, що вони приймають участь в здійсненні внутрішніх і зовнішніх функцій держави – проводять діяльність по захисту економіки та навколишнього середовища від злочинних посягань (податкова міліція, екологічна міліція), слідкують за злочинністю та правопорядком (ДАІ, ППС), підтримують співробітництво на міжнародному рівні по забезпеченню світового порядку (ІНТЕРПОЛ), ставлять за мету захист та охорону прав і свобод людини [10; 516].

1. Зміст і правові основи управління в галузі внутрішніх справ.

Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств та інших центральних органів державної влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах і галузях суспільного та державного життя країни, виконання в цих сферах і галузях Конституції