засобів ведення війни, для правоохоронних потреб, у тому числі для боротьби з заворушеннями в країні, а також для інших потреб, не пов’язаних з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни, — за умови, що їх види та кількість відповідають таким потребам; 6) боєприпаси та пристрої, спеціально призначені для смертельного ураження або заподіяння іншої шкоди за рахунок токсичних властивостей зазначених токсичних хімікатів, що утворюються внаслідок використання таких боєприпасів та пристроїв; в) будь-яке обладнання, спеціально призначене для використання безпосередньо у зв’язку із застосуванням зазначених боєприпасів та пристроїв.
Про поняття військова та спеціальна техніка див. коментар до ст. 410.
4. З об’єктивної сторони злочин полягає в порушенні встановленого порядку вивезення за межі України перелічених продукції і товарів, які можуть бути використані для створення зброї, військової та спеціальної техніки.
Диспозиція ст. 333 сконструйована як бланкетна. Тому для визначення тих чи інших ознак складу злочину необхідно звертатися до відповідних нормативно-правових актів. Згідно із законодавством України експорт продукції, технологій і послуг, які використовуються при створенні зброї і військової техніки, може здійснюватися виключно уповноваженими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, призначеними КМ за погодженням з відповідними комітетами ВР.
Порушення встановленого порядку вивезення за межі України предметів цього злочину передбачає порушення порядку, встановленого Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та іншими нормативно-правовими актами, і може полягати, зокрема, у готуванні до вивезення або у спробі вивезення відповідних предметів із України без наявності генерального чи разового дозволу, (або із скасованим дозволом, який було видано раніше) на право здійснення експорту товарів, включених до Списків товарів, міжнародні передачі яких підлягають експортному контролю, або, хоча й не включених до вказаних Списків, але завідомо таких, що можуть бути використані для створення зброї масового знищення чи засобів її доставки або звичайних озброєнь.
До вказаних Списків належать: 1) Список ядерних матеріалів, технологій, обладнання, установок, спеціальних неядерних матеріалів, а також обладнання, матеріалів і технологій подвійного використання, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї (відповідає списку, рекомендованому міжнародним режимом контролю “Група ядерних постачальників”); 2) Списки хімікатів, обладнання та технологій, що можуть бути використані у створенні хімічної зброї, і Список збудників захворювань (патогенів) людини, тварин і рослин, їх генетично змінених форм, фрагментів генетичного матеріалу та обладнання і технологій, які можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї (відповідають спискам, рекомендованим міжнародним режимом контролю “Австралійська група”); 3) Список виробів ракетної техніки, а також обладнання, матеріалів та технологій, що використовуються при створенні ракетної зброї (відповідає списку, рекомендованому міжнародним режимом контролю ракетних технологій); 4) Список товарів військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю (відповідає військовому списку, рекомендованому міжнародним режимом контролю “Вассенаарська домовленість”); 5) Список окремих видів виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, що можуть використовуватися для створення зброї, військової чи спеціальної техніки, і Список товарів подвійного використання (відповідають списку товарів подвійного використання, рекомендованому міжнародним режимом контролю (“Вассенаарська домовленість”).
Іншими порушеннями вказаного порядку можуть бути неподання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності гарантій щодо використання товарів, що експортуються в оголошених цілях, неузгодження проектів міжнародних договорів України, які стосуються міжнародних передач товарів, що контролюються, неотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності необхідних для міжнародної передачі товарів повноважень від КМ, непроведення експертизи заяв та інших поданих документів до ДСЕК тощо. До вказаних порушень треба віднести і порушення, що стосуються специфіки митного оформлення відповідних предметів, а щодо предметів, які є радіоактивними матеріалами, — неотримання дозволу Мінекобезпеки України на їх міжнародне перевезення, виданого на основі міжнародних договорів України про співро’бітництво в галузі перевезення цих матеріалів.
Злочин є закінченим з моменту, коли фактично порушено порядок вивезення за межі України відповідних предметів, хоча б вони ще і не були вивезені з України.
Фактичне переміщення через митний кордон України з порушенням встановленого порядку такого переміщення відповідних предметів (зокрема, матеріалів і обладнання до зброї масового ураження, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, військового майна, яке належить до певних видів сировини, матеріалів, обладнання чи технологій, стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких встановлено відповідні правила вивезення за межі України) кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 201 і 333. Оскільки митне оформлення товарів, що підлягають експортному контролю, здійснюється на підставі не тільки необхідних для його провезення документів (вантажна митна декларація, товарно-транспортні та товаросупровідні документи, рахунок-фактура тощо), а й відповідного дозволу і деталізованої специфікації товарів, то під час митного контролю також перевіряється і законність вивозу цих товарів. Таким чином, якщо їх вивіз є незаконним, то ознаки контрабанди присутні завжди.
Завжди є незаконним і має кваліфікуватися за ст. ст. 201 і 333 вивезення за межі України матеріалів, обладнання і технологій, спеціально призначених для створення ядерної, біологічної та хімічної зброї, а також експорт окремих категорій товарів військового призначення та подвійного використання до країн, стосовно яких ООН встановлено заборону (ембарго) на їх поставки (переліки таких країн, а також категорії товарів, експорт яких до зазначених країн заборонений або обмежений, доводяться ДСЕК до відповідних центральних органів виконавчої влади).
5. Суб’єкт злочину загальний.
6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що вона вивозить за межі України відповідні предмети з порушенням встановленого порядку їх вивезення, і бажає вчинити саме так.
7. Якщо відомості про сировину, матеріали, обладнання, технології, які можуть використовуватися для створення зброї, військової і