Реферат на тему:
Ухилення від призову на строкову військову службу. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову на строкову військову службу —
карається обмеженням волі на строк до трьох років.
1. Об’єкт злочину — порядок комплектування ЗС та інших вій ськових формувань. Щодо поняття останніх див. коментар де ст. 401.
2. Об’єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від при зову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змі шаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).
Призов на строкову військову службу — це передбачений чин ним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяки: інших військових формувань України (неконтрактний спосіб кок плектування).
Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різ ним, але визначення конкретного способу має значення для пра бильного визначення моменту закінчення злочину. Так, вказані дії можуть полягати в самокаліченні, симуляції хвороби, підробленн документів (зміст відповідних понять див. у коментарі до ст. 409) іншому обмані (скажімо, у доведенні до членів призовної коміо завідомо неправдивих відомостей про смерть чи тяжку хвороб близького родича тощо або у свідомому замовчуванні яких-небуд відомостей), а так само в прямій відмові від несення обов’язків вій ськової служби, і в таких випадках злочин є закінченим з момент отримання повного або тимчасового звільнення від військової слу жби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробк< документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстаї кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову вій ськову службу. У разі ж, якщо наявними є ознаки лише готуванні до вчинення цього злочину, то кримінальна відповідальність згідне з ч. 2 ст. 14 виключається.
При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, др призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез’явлення призовника до призовної дільниці. Поважними причинами нез’явлення у даному випадку вважаються такі, що підтверджуються відповідними документами: а) перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина або інші обставини, що позбавили громадянина можливості особисто прибути у вказані пункт і строк, б) смерть або тяжка хвороба його близького родича.
Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку не звільняють особу від обов’язку з’явитися для проходження строкової військової служби.
Нез’явлення військовозобов’язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 КАП. За цією ж статтею військовозобов’язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу (адже готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 335, не тягне кримінальної відповідальності).
Службові особи органів реєстрації актів громадянського стану за неподання військовим комісаріатам відомостей про зміну призовниками прізвища, імені, по батькові, про внесення до реєстрації актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження несуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 211-6, керівники або інші відповідальні за військово-облікову роботу службові особи за несвоєчасне подання у військові комісаріати документів на жильців, які є призовниками, для оформлення взяття на військовий облік — за ст. 211-5, а за перешкодження своєчасній явці призовників на збірні пункти чи призовні ділянки — за ст. 211-4 КАП. Якщо ж вказані дії вчинено з метою сприяння призовникові в ухиленні від призову на військову службу, зазначені особи повинні нести відповідальність за пособництво в ухиленні від призову на строкову військову службу (ст. ст. 27 і 335).
Початком перебування на військовій службі для призовників і офіцерів, що призиваються із запасу, є день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину. Тому особа, яка прибула на призовний пункт для відправлення у військову частику, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за ст. ст. 407, 408 або 409.
3. Суб’єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу: призовник або офіцер що призивається із запасу, у т.ч. такий, що перебуває на тим-
чашвому обліку у військовому комісаріаті або без законних підстав не перебуває на військовому обліку взагалі.
Не- підлягають призову на строкову військову службу, тобто не є суб’єктами розглядуваного злочину особи: які не досягли 18 років аб«г иа день відправки на строкову військову службу вже досягли 25-років (офіцери — ЗО років); які визнані за станом здоров’я непридатними да військової служби в мирний час; батько (мати), рідний брат чи сестра яких загинули чи померли або є інвалідами, якщо інвалідність настала під час проходження військової служби; які пройшли військову службу в інших державах; які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу або -прапорщиків в навчальних закладах МВС, СЕ, інших військових формувань та мають військові чи спеціальні звання; щодо яких ведеться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або криміальна справа розглядається судом — до прийняття відповідного рішення; яких засуджено до позбавлення волі (при цьому повторне ухилення Від призову на строкову військову службу