Підлягають виключенню з військового обліку особи, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу.

Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до> законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на строкову військоау службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване у зв’язку з тим, що ці особи ухилилися від проходження альтернативної служби або під час її проходження брали участь у страйку, займалися підприємницькою діяльністю, навчалися в установах освіти (крім середніх або вищих установ освіти з вечірньою чи заочною формами навчання).

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб’єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від. військового обов’язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка: а) за сімейними обставинами; б) за станом здоров’я; в) для продовження навчання; г) у зв’язку з депутатською діяльністю і діяльністю як сільських, селищних і міських голів; д) на період роботи за спеціальністю за основним місцем роботи призовникам — педагогічним працівникам з вищою педагогічною освітою у загальноосвітніх навчальних закладах; в інших випадках, визначених законом, — протягом дії відстрочки.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за ст. ст. 27 і 335, а за відповідних обставин і за ст. ст. 121, 122, 125, 130, 133 (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 (якщо нею було підроблено відповідні.документи).

4. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст, 335, характеризується виною у вигляді прямого умислу. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку, з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

Конституція України (ст. 65).

Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” в редакції від 18 червня 1999р. (ст. ст. І, 15, 17, 18, 19, 24, ч. 5ст. 37).

Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” в редакції від 18 матого 1999 р. (ст. ст. 2, 8, 12).

Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників. Затверджене постановою КМ № 377 від 9 червня 1994 р.

Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби. Положення про комісії у справах альтернативної (невійськової) служби. Перелік підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну (невійськову) службу. Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Затверджені постановою КМ № 2066 від 10 листопада 1999р.

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО № / від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття воєнного нападу на країну або виконання Україною відповідних міжнародних зобов’язань по спільній обороні від агресора. Тому ухилення від призову до лави ЗС військовозобов’язаних контингентів’в умовах таких, що розпочалися або передбачаються, воєнних дій, створює серйозну загрозу для безпеки держави в сфері оборони.

Мобілізація — це комплекс заходів, які здійснюються у державі з мстою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а ЗС, інших військових формувань — на орга-лізацію і штати воєнного часу. Рішення про проведення мобілізації приймається Президентом України. Мобілізація в Україні може проголитися відкрито чи приховано і може бути загальною або частковою, а також цільовой. В мирний час може проводитись цільова мобілізація — з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф.

2. Об’єкт цього злочину, а також його об’єктивна і суб’єктивна сторони збігаються з відповідними елементами складу злочину, передбаченого ст. 335. Проте, ухилення від призову за мобілізацією в формі бездіяльності полягає в нез’явленні суб’єкта не обов’язково до призовної дільниці, а й безпосередньо до військової частини, військової установи, які зазначені у повістці або наказі військового комісара. Крім того, при ухиленні від призову за мобілізацією’можливі й інші способи (наприклад, незаконне отримання так званої “броні”).

3. Суб’єктами злочину є громадяни України (у т.ч. й ті, які під час мобілізації перебувають за кордоном) чоловічої або жіночої статі — військовозобов’язані, що перебувають в запасі першої (військовозобов’язані, які перебували на військовій службі й отримали під час її проходження військово-облікову спеціальність) або другої (військовозобов’язані, які не отримали військово-облікової