напрямках діяльності держави: державне і консти-туційне право; управління; правосуддя; цивільне і кримінальне право; оборона; фінанси; господарське право; трудове право, соціальне забезпечення, забезпечення жертв війни; зв'язок, шляхи сполучення, водяний транспорт.
Кодекси країн континентальної Європи мають певну схо-жість, що пояснюється впливом традицій римського права не тільки на положення приватного права, а й на методи створення нових положень. Так, цивільні кодекси побудовано за пандектною системою — загальна частина, речеве право, зобов'язальне право, спадкове право. Конкретні непринципові розходження в їх структурі виникли з моменту появи перших значних кодексів. У Німецькому цивільному уложенні 1896 p. виділено Загальну частину. В Французькому цивільному кодексі 1804 p. Загальної частини практично немає, а міститься лише стислий Вступ-ний титул про опублікування, дію і застосування законів узагалі (на зразок Конституції).
Новий Цивільний кодекс Нідерландів, за прикладом Швей-царії та Італії, об'єднує в одному акті цивільне і торгове право, тобто охоплює всю галузь приватного права. У ньому жодна правова доктрина не є переважною, і іноземний вплив збалан-сований. Робота над кодексом була розпочата в 1945 р. професором Е.М. Майерсом. Планувалося, що кодекс буде складатися з дев'яти книг. Перша книга повинна була регулювати поло-ження фізичних осіб, сімейні стосунки; друга — право акціонер-них компаній, спілок та ін. Третя книга присвячувалася майно-вим відносинам, четверта — спадковому праву, п'ята — речево-му праву, шоста — загальним нормам зобов'язального права, сьома — окремим типам договорів, восьма — договорам переве-зення, дев'ята — патентному і винахідницькому праву (від цієї книги відмовилися). Книги Цивільного кодексу набирали чин-ності в міру їх підготування. Так, перша книга набрала чинності в 1970 p. Друга книга діє з 1976 p. Восьма книга була частково прийнята в 1979 p. Цивільний кодекс у цілому набрав чинності в 1992 p. Він становить собою добре продуману систему. До ньо-го включено Загальну частину (Книга 3), дія якої не поширю-ється на «Право осіб», «Сімейне право» (Книга 1) і «Право юри-дичних осіб» (Книга 2). Вважається, що зі створенням нового Цивільного кодексу в Нідерландах відбулася рекодифікація ци-вільного права Див.: Правовая система Нидерландов / Под ред. В. В Бойцовой, Л.В. Бойцо-вой. - М., 1998.- С. 224..