Поняття і значення звільнення від кримінальної відповідальності

ВСТУП

Соціально-політична основа різних видів звільнення від кримінальної відповідальності полягає у прагненні держави ефективно і раціонально вести боротьбу зі злочинністю кримінально-правовими засобами. В інституті звільнення від кримінальної відповідальності одночасно реалізуються принципи економії кримінальної репресії, гуманізму і інди-відуалізації відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності — це здійснювана у відповідності з кримінальним і кримі-нально-процесуальним законом відмова держави в особі компетентних органів від застосування заходів криміналь-но-правового характеру щодо осіб, які вчинили злочин.

Індивідуалізація відповідальності особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки злочину, полягає, зокрема, в прийнятті правозастосовчими органами рішення:- про притягнення такої особи до кримінальної відповідальності, складовою частиною якої є її засудження і застосування до неї покарання;- про звільнення її від кримінальної відпо-відальності і застосування у передбачених законом випад-ках заходів впливу, що не є кримінальним покаранням (наприклад, примусових заходів виховного характеру);- про застосування іншої (так званої особливої) форми реалізації кримінальної відповідальності (наприклад, умов-ного засудження). Вирішуючи це питання, працівники правозастосовчих органів, враховують характер і ступінь суспільної небезпечності діяння, що містить ознаки злочину, особу винного, його поведінку в контексті існуючої після вчинення діяння обстановки, а також мож-ливі шляхи реалізації суспільно корисних цілей покарання: виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів засудженим, а також іншими особами. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності є специфічними для кожного виду звільнення. У більшості випадків вони обумовлені невеликим ступенем суспільної небезпечності вчиненого діяння і особи, яка його вчинила і яка може бути виправлена без застосування кримінального покарання.

1. Поняття, значення і підстави звільнення від кримінальної відповідальності

У КК неодноразово використовується поняття “звільнення від кримінальної відповідальності” (наприклад, розділ IX Загальної частини КК так і називається “Звільнення від кримінальної відпо-відальності”). Про звільнення від кримінальної відповідальності йдеться й у деяких статтях Особливої частини КК (наприклад, звіль-нення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ч. 2 ст. 111), шпигунство (ч. 2 ст. 114), ухилення від сплати податків, збо-рів чи інших обов'язкових платежів (ч. 4 ст. 212), участь у злочин-ній організації (ч. 2 ст. 255) тощо). Проте КК ніде не розкриває цьо-го поняття. Системне і логічне тлумачення закону дає підставу вва-жати, що КК під звільненням від кримінальної відповідальності розуміє звільнення лише від майбутньої, потенційної відповідаль-ності. Що ж стосується звільнення від реальної кримінальної від-повідальності, то закон використовує тут поняття «звільнення від покарання» (розділ XII КК так і називається “Звільнення від пока-рання та його відбування”). Це пояснюється тим, що кримінальна відповідальність реалізується в трьох формах, а саме: 1) не пов'язаній з призначенням винному покарання; 2) пов'язаній з призначенням покарання, але без його реального відбування; 3) пов'язаній з від-буванням призначеного покарання. Тому звільнення від реальної кри-мінальної відповідальності — це звільнення від покарання, тобто від його призначення або відбування. В усіх інших випадках має місце звільнення від майбутньої, потенційної кримінальної відповідальності. Саме тому розділ IX «Звіль-нення від кримінальної відповідальності» поміщений н Загальній ча-стині КК перед розділом X «Покарання та його види».

Обов'язок особи, яка вчинила злочин, зазнати кримінальної відповідальності реалізується в рамках кримінально-нравових відносин. Держава як один із суб'єктів цих відносин має право не тільки піддати цю особу заходам кримінальної відповідальності, а й відмо-витися від цього за наявності підстав, передбачених КК. Відповід-но до ч. 2 ст. 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кри-мінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодек-сом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Таким чином, повноваження держави обмежені КК, який містить вичерпний перелік підстав звільнення від криміналь-ної відповідальності. Такими підставами є: 1) добровільна відмова від доведення злочину до кінця (ст. 17 КК); 2) дійове каяття (ст. 45 КК); 3) примирення з потерпілим (ст. 46 КК); 4) щире розкаяння осо-би у вчиненні злочину і наявність клопотання про передачу її на по-руки (ст. 47 КК); 5) зміна обстановки (ст. 48 КК); 6) закінчення стро-ків давності (ст. 49 КК); 7) спеціальні підстави звільнення від кри-мінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК (ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369); 8) акти амністії і помилування (статті 85-87).

Згідно з ч. 2 ст. 44 КК звільнення від кримінальної відповідаль-ності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключ-но судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Звільнення від кримінальної відповідальності може мати місце після вчинення злочину в період, коли для цього виникли та існують передбачені КК підстави, проте в будь-якому випадку до закінчення строку, протягом якого на особі лежить обов'язок відповідати за вчи-нене перед державою. Це, за загальним правилом, день закінчення строку давності (ст. 49 КК), при цьому, однак, особа може бути звіль-нена від кримінальної відповідальності до того моменту, доки вона їй не піддалася, тобто до набрання законної сили обвинувальним виро-ком суду. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. у справі про депутатську недоторканність саме з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду і починається кримінальна відповідальність. Після цього