Негропонтне Б. у своїй роботі «Інтернет: шанси та можливості демократичного використання» вказував що бурхливий розвиток мережі сприяє розвитку демократії у світі завдяки можливості вільного висловлення думок, але також вказував на зворотній процес цього явища – поширення насильства і терроризму. Автором порушується проблема контролю у мережі [13, с.95].

За мовою Інтернет – світ складається на 57% з англомовних споживачів, 29% розмовляють європейськими мовами. Кількість інформації в Інтернеті зростає на 9%, що місяця, тому її використання можливе саме на засадах вибірковості.

Україна лише починає освоювати для себе Інтернет і заявляти про себе в його світі. Але чим швидше зроблять крок до опанування цією універсальною комп’ютерною мережею українські працівники мас-медіа, тим більш повно будуть задовольнятися інформаційні потреби українського народу.

Саме поширення новітніх комунікативних технологій, передусім системи Інтернет, дає підстави говорити про формування в межах земної цивілізації інформаційного суспільства [12, с. 80].

Купивши картку або уклавши контракт, користувач має доступ на сплачену кількість годин або днів до комп’ютерних мереж, що входять до складу Інтернету.

Користувачам карток доступу до Інтернету через модеми надають такі послуги:

передача даних від джерела до користувача і навпаки,

електронна пошта,

комп’ютерні телеконференції,

теленавчання користувачів,

інформаційно-довідкове обслуговування,

передача комерційної та транспортної інформації,

інтелектуальне посередництво щодо доступу до банків даних та інші послуги [11,с. 145].

Окрім користування електронною поштою та підтримки іміджу організації через власний веб-сайт, завдяки Інтернету НУО України можуть:

відшукати донорів; відшукати інформацію, необхідну для діяльності організації (в т.ч. тексти правових документів);

відшукати партнерів та підтримувати контакти з іншими державними та недержавними організаціями;

підтримувати двосторонній зв’язок з місцевими органами влади та переглядати інформацію на веб-сторінках національних, регіональних та місцевих державних структур;

здійснювати лобіювання інтересів громадськості, яку представляє організація;

висловлювати власні погляди на державну політику;

брати участь у дискусійних клубах / форумах на важливу громадську проблему та створювати такі форуми;

шукати волонтерів та залучати широкий загал для виконання конкретних акцій організації;

проводити дослідження з використанням Мережі; надавати через Інтернет різноманітні послуги для громадськості та інших НУО;

надавати власні інформаційні та технічні веб-ресурси громадськості та інших НУО тощо [10,c.138-139].

Мережа значно спрощує суспільно – політичний дискурс між політичними інститутами та громадянами, тим самим підвищуючи рівень участі громадян у політичному процесі, що сприяє розвитку інклюзивної політичної системи та громадянського суспільства [13, с. 97].

Розглянемо позитивний потенціал мережі, як інструменту демократизації суспільства, інструменту захисту прав і свобод людини.

По – перше, в Україні Інтернет є єдиним інформаційним ресурсом, на який влада ще немає значного впливу. Знання своїх прав та спроба їх захисту мало що дасть людині, якщо про порушення ніхто не дізнається. Само поширення інформації про порушення прав людини вже є першим кроком для припинення та запобігання порушенням, бо спричиняє національний чи міжнародний тиск на уряд. Завдяки швидкоотриманій інформації про порушення прав окремої людини чи громади, правозахисні HYO зможуть негайно провести акції протесту чи звернутися з петиціями до політиків або посадовців і припинити це порушення прав.

По – друге, ефективне використання можливостей Інтернету недержавними організаціями та поширення ними інформації, отриманої з Мережі, збільшить доступ активу НУО та громадськості до інформаційних ресурсів, розширить можливості щодо права висловлювати свою думку з тих чи інших питань розвитку громадянського суспільства в Україні.

По-третє, Інтернет – це швидкий та оперативний доступ до чинного законодавства та інших інформаційних ресурсів, можливість отримувати необхідну інформацію про всі аспекти діяльності урядових та неурядових громадських організацій та інститутів.[10, с. 141].

Інтернет дедалі більше впливає на розвиток політичної комунікації. Особливо відчутно це під час проведення виборчих кампаній у розвинених країнах з демократичними принципами, які вже мають значний досвід у цій сфері. Результати аналізу еволюції політичних виборчих кампаній у мережі Інтернет на досвід Великої Британії і США можуть бути використані в майбутньому і на теренах України. Особливо доцільним і актуальним це видається з наближенням президентських виборів 2009 року [6,c.125].

В Україні користувачами Мережі і, відповідно, реципієнтами політичної інформації, яку він пропонує, виступає найбільш освічена, енергійна та соціально-мобільна частина суспільства з високим рівнем соціалізації. Наочним доказом цього стала роль українського сектора Інтернету під час помаранчевої революції. Мережеві ресурси використовували грамотно та активно у різні способи. Зокрема, на опозиційних сайтах вміщували листівки та новини, які користувачі роздруковували та передавали учасникам вуличних акцій; мережеві журналісти організували цілодобову трансляцію новин з Майдану, Верховної Ради, регіонів. Також Інтернет дозволив планувати акцію у режимі онлайн: члени мереженої спільноти домовлялись про спільні дії [23, c.140].

Існують проблеми пов’язані з ризиками електронної демократії. Серед них – небезпеки маніпулювання голосувань та виборів через недостатній захист даних, небезпеки поділу суспільства на тих, хто володіє інформацією, і тих, хто нею не володіє, і, внаслідок цього, обмеження принципу демократії вибору, небезпеки пропаганди злочинних та екстремістських угрупувань та їх вплив, особливо на молоде покоління [7,с.72].

Що ж стосується недавніх проявів хакерства, то слід навести приклади, які були опубліковані в «Інтернеті».

По твердженнях ФБР, опублікованим на сайті ВВС, російські і українські хакери викрали більше мільйона номерів