Отже, в кримінальному законодавстві необхідно закріпити поняття організованої злочинності та поняття організованого злочинного (мафіозного) угрупування, що мав відмінності від звичайного організованого переліку співучасників ОЗГ, ввести норму про відповідальність юридичних осіб.

Організована злочинність - це кримінальне системне структурне явище, що являє собою сукупність чисельних керованих злочинних формувань (груп,

1 Фріс П.Л. конспект лекцій з кримінального прав

угрупувань, співтовариств) та злочинного середовища, які займаються здійсненням злочинів, як промислом і створюють систему власної безпеки, що ґрунтується на використанні комплектних протиправних засобів та методів (продукції насильства, погроз тощо).

Під поняттям організованої злочинності розуміють виключно нове явище, те, що на Заході позначається терміном "мафія". Організована злочинність є закономірним результатом розвитку злочинності в будь-якому суспільстві. Організованому злочинному угрупуванню притаманні такі ознаки:

1) наявність в групі не менше п'яти чоловік;

2) стійкість;

3) озброєність;

4) структурність / розподіл ролей.

Загальновідома схема організованої злочинної групи - це пірамідальна структура, на верхівці якої знаходиться керівник (дон), радник, керівник загонів ("капітани", "бригадири"), керівники груп ("лейтенанти"), рядові члени ("бики", "торпеди"). Ієрархічність побудови приводить до чіткого розподілу владних і виконавчих функцій всередині структури, що викликає надзвичайні складнощі в питаннях прийняття до кримінальної відповідальності представників корінного ядра злочинної групи.1

Кримінологічні ознаки:

1) високий рівень зв'язків з корумпованою частиною працівників органів державної влади, управління, правоохоронних органів;

2) регіональний контроль;

3) наявність загальних правил поведінки;

4) вербування нових членів;

1 Фріс П.Л. Кримінально-правові ознаки організованої злочинності. Збір. юр. фак., випуск 1.1997.С.130

5) тісний зв'язок з верхівкою традиційної злочинності;

6) масштабний характер злочинної діяльності;

7) політизація злочинної діяльності - тобто встановлення ОЗГ відносин з політичними партіями чи окремими політичними діячами;

8) проникнення в легальний бізнес, встановлення контролю над банківсько - комерційною діяльністю;

9) легалізація (відмивання) капіталу;

10) встановлення контролю над засобами масової інформації.

Ці ознаки вказують на особливість організованої злочинності, як форми злочинної діяльності. Саме вони підлягають доведенню в процесі кваліфікації діяння за частиною статті КК, яка передбачає обтяжуючу обставину - вчинення злочину організованою групою,

Отже, організоване злочинне у групування - це найвища форма злочинної співучасті.

РОЗДІЛ II

Види співучасників злочину

У ст.27 дається визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підбурювача і пособника. В основу такого розподілу покладено об'єктивні критерії - ступінь і характер участі кожного з них у вчиненні злочину.

Ступінь участі - це інтенсивність діяння кожної з осіб, які діють спільно, щодо виконання своєї ролі в учиненні злочину. Характер участі визначав функціональну роль кожного співучасника в спільному злочину. Головною ознакою, за якою вирізняють виконавця, організатора, підбурювача і пособника слід вважати характер дій, які вчиняв кожен із них.1

2.1 Виконавець.

Виконавцем визнається особа, яка безпосередньо скоїла злочин, тобто виконала ті дії, які входять в склад злочину. При цьому вказані дії можуть бути виконанні повністю однією особою, або декількома по частинах, які будуть співвиконавцями злочину, Співвиконавцем буде і та особа, яка знаходячись разом з іншими на місці злочину, надала їм допомогу в скоєнні злочину '

Проте злочин може бути скоєно з використанням малолітньої або неосудної особи, в такому випадку матиме місце посереднє виконання злочину. Тому визначення виконавця потрібно дещо розширити:

отже, виконавцем визнається особа, яка повністю чи частково, виконала діяння, що передбачено статтею Особливої частини КК.

1 Крим, право Укр. Загальна частина.(ред. Чати шевського) П.С. ,К.,1997.с.267.

2 Советское уголовное право.Общая часть.(ред. Кригер Г.А) ,М., МГУ,1988.с.183.

3Тельнов П,Є. Ответственность за соучаствие в преступлении , М., юрид.лит,1974.с.38

2.2 Організатор.

Організатором, визначається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням ( ст27 КК).

Дії організатора можуть бути різними і виражатись в:

1) керівництві підготовкою і скоєнням окремих злочинів;

2) складенні плану їх здійснення, вербуванні співучасників;

3) розподілі ролей між ними і т. д.

Найважливішим являється те, що організатор об'єднує зусилля інших співучасників, направляє їх спільну діяльність на стадії готування чи безпосереднього виконання злочину. Організатор завжди діє з прямим умислом, тобто він знає: про характер тих дій, які повинні бути виконані рядовими учасниками, знає про склад групи, про методи її злочинної діяльності.1 В якості організаторів частіше всього виступають небезпечні злочинці з великим досвідом тому можуть замаскувати свою роль в злочині.

2.3 Підбурювач.

Підбурювачем визнається особа, що схилила до скоєння злочину, тобто умисно викликала в іншої особи, майбутнього виконавця впевненість скоїти злочин.

Специфічною рисою діяльності підбурювача що відрізнять його від інших співучасників є те, що він здійснює вплив на волю особи і викликав в неї прагнення скоїти певний злочин. Підбурювачів може бути і кілька.

Підбурювання завжди конкретне. Не можна схиляти до скоєння злочину

1 Советское уголовное право.Общая часть.(ред. Кригер Г.А) ,М., МГУ,1988.с.184.

взагалі без вказівки визначеного об'єкту посягання. Тому не буде підбурювання, якщо хто - не будь, не викликаючи рішучості на скоєння певного злочину, розвиває в ін. особах нездорові погляди на ті чи інші явища життя чи навіть схвалює в загальній формі той чи інший,