Курсова робота

на тему:

“Сутність адміністративного процесу”

План

Вступ

Поняття адміністративного процесу.

Принципи адміністративного процесу.

Суб’єкти адміністративного процесу.

Структура адміністративного процесу:

а) види адміністративних проваджень

б) стадії адміністративних проваджень

5. Правові презумпції адміністративного процесу:

а) презумпція невинуватості

б) презумпція правомірності правової позиції громадянина

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Виконавчо-розпорядча діяльність адміністративних органів відіграє досить велику роль у житті суспільства, опосередковує по-рядок вирішення широкого кола індивідуально-конкретних справ органами державного управління, адміністрацією підприємств, ус-танов, організацій. Значною мірою ці справи зачіпають інтереси громадян, нерідко незалежно від їх бажання. Оформлюючи купле-ний автомобіль, одержуючи необхідну довідку, вчинивши адмініст-ративне правопорушення, громадяни вступають в адміністративно-процесуальні відносини, врегульовані нормами адміністративно-процесуального права, які спрямовані на правильне та оптимальне вирішення конкретної адміністративної справи. Ці норми дозволя-ють реалізувати на практиці вимоги матеріально-правових норм.

Адміністративно-процесуальні норми забез-печують реалізацію на практиці приписів матеріальних норм адміністративного права. Виходячи з цього, сукупність адміністра-тивно-правових відносин, врегульованих процесуальними нормами адміністративного права, становить специфічне і відносно са-мостійне явище, що прийнято називати адміністративним процесом.

Адміністративно-процесуальне право виступає як підгалузь адміністративного права. На сьогоднішній день можна стверджувати, що в Україні розвивається адміністративно-процесуальне право як са-мостійна галузь права, що характеризується своїм предметом і ме-тодом, своєю нормативно-правовою базою. Однак, це питання часу.

Студенту необхідно усвідомити, що адміністративно-процесу-альне право являє собою систему адміністративно-процесуаль-них норм, які регулюють суспільні відносини, пов'язані з розгля-дом і вирішенням конкретних адміністративних справ. Уяснен-ня сутності адміністративно-процесуального права безпосеред-ньо залежить від уяснення сутності адміністративного процесу.

1. Поняття адміністративного процесу.

Поняття адміністративного процесу в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому і вузькому розумінні.

У широкому розумінні адміністративний процес — це встановлений законом порядок розгляду і вирішення і ндивідуально - конкретних

(адміністративних) справ, що виникають у сфері державного уп-равління1, спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами) та, у відповідних випадках, загальними (звичайними) судами. Однак навіть у широке розуміння сьогодні «не вписується» процес розгляду справ у спеціалізованих — адміністративних судах, тобто адміністративне судочинство, хоча для позначення саме цього явища первісне і використовувався термін «адміністративний процес».

Найбільш рельєфно ця позиція відображена у пра-цях Н. Г. Саліщевої, яка послідовно відзначала, що адміністративний процес у правовому змісті становить порядок здійснення юрисдикції та застосування процесуальних норм починається виключно у разі виник-нення спору та необхідності проведення юрисдикційної оцінки тієї чи ін-шої дії.

У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і засто-сування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді по-няття адміністративного процесу в такому розумінні тлумачать не тільки як розгляд справ про адміністративні правопорушення і за-стосування адміністративних стягнень до винних, а й як розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу загалом.

Представники таких поглядів виходять з загальнометодологічного розуміння процесу як засобу існування матеріального закону у сукупно-сті форм діяльності уповноважених суб'єктів. На базі цієї теоретичної концепцій вони обгрунтовано доказують, що адміністративний процес не обмежується межами примусових юрисдикційних заходів, а містить всі-лякі управлінські дії, реалізовані з метою здійснення функцій і цілей уп-равління. Таким чином, головним змістом адміністративного процесу у широкому його розумінні виступає те, що він розглядається як система дій (адміністративних актів, управлінських рішень), що здійснюються органами управління з використанням установленої компетенції та спря-мовані на рішення поставлених завдань і досягнення управлінських цілей.

Адміністративний процес виступає специфічним (оскільки не є кла-сичним у згаданому вище розумінні) видом юридичного процесу / завдяки врегулюванню адміністративно-процесуальними нормами має прита-манні йому цілі (мету), структуру і суб'єктів.

Мета адміністративного процесу — це заздалегідь заплановані ре-зультати, досягнення яких можливе з допомогою відповідних засобів та способів. У свою чергу, завдання процесу відображають не-обхідність для суб'єкта здійснити певні дії, спрямовані на досягнення мети.

Таким чином, мета процесу визначає наявність комплексу відповідних зав-дань, вирішення яких І дозволяє досягти наміченої мети.

Найважливішою метою адміністративного процесу є належне, таке, що грунтується на суворому додержанні законів, регулювання діяльності всіх суб'єктів процесу на всіх його стадіях та етапах.

Поряд з реалізацією правозастосовних функцій адміністратив-ний процес значною мірою пов'язаний з правотворчою діяльністю компетентних державних органів, регулює порядок прийняття відпо-відних підзаконних актів.

Специфіку адміністративного процесу відображає і його структу-ра — сукупність взаємозв'язаних адміністративних проваджень, що ма-ють як юрисдикційний, так і неюрисдикційний характер.

Суб'єктами (учасниками) адміністративного процесу виступають як державні органи, насамперед органи виконавчої влади, їх посадові особи, так і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, їх органи та посадові особи, громадяни України, іноземці та особи без грома-дянства. Поняття суб'єктів процесу включає до складу його учасників також осіб, які діють з метою ведення процесу і здатні приймати ос-таточні рішення.

Особливе місце серед суб'єктів адміністративного процесу по-сідають суди (судді) та органи прокуратури.

Поняття «суб'єкт процесу» є більш широким відносно поняття «учасник процесу».

Учасники процесу — це громадяни, інші особи, колективи гро-мадян та організацій в особі їх представників, які наділені правами і несуть певні обоє 'язки, що дозволяють їм брати участь у розгляді адміністративної справи з метою захисту своїх прав та законних інтересів або прав та законних інтересів осіб, яких вони представ-ляють, а також сприяти здійсненню адміністративного процесу.

Поняття суб'єктів процесу включає до себе учасників процесу, а також осіб та органи, які діють з метою ведення процесу і здатні на державно-владних засадах приймати рішення по справі останніх.

Отже, адміністративний процес являє собою врегульовану адмі-ністративно-процесуальними нормами діяльність органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших уповноважених суб'єктів, спрямовану на реалізацію матеріальних норм адміністративного, а також інших галузей права в ході здійснення проваджень щодо розгляду і