е) принцип гласності.

Принцип гласності адміністративного процесу зумовлений не-обхідністю широкої поінформованості суспільства про діяльність державних органів, їх посадових осіб щодо виконання покладених на них функцій. Поряд із правом громадян на одержання інформації про діяльність державних органів, закріпленим у ст. 43 Закону України «Про інформацію», законодавець встановлює обов'язок відповідних органів повідомляти громадян про ухвалені рішення. Так, частина сьома ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян» вказує на не-обхідність легалізуючого органу оприлюднити в засобах масової інформації офіційне визнання об'єднання громадян.

.Принцип гласності передбачає можливість для учасни-ків адміністративного процесу безпосередньо знайомитися з усіма мате-ріалами у справі та розглядати його відкрито. Вимога про відкритий розгляд справи означає, що відповідний орган або посадова особа зобов'яза-ні своєчасно повідомити учасникам про місце, час розгляду справи.

Органи і посадові особи не мають права відмовити заінтересованим особам у їх проханні бути присутніми на розгляді конкретних справ про адміністративні правопорушення.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 249 «Відкритий розгляд справ про адміністративні правопорушення» КУпАП може провадитися за місцем роботи або проживання правопорушника. Стаття 286 «Доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості» КУпАП передбачає інформування громадськості про накладення адміністративного стягнення.

є) принцип здійснення процесу державною мовою і забезпечення права користуватися рідною мовою.

Принцип здійснення процесу державною мовою і забезпечення права користуватися рідною мовою відображує найважливіший аспект діяльності всіх державних органів, їх посадових осіб — по-вагу національної гідності всіх громадян України. Розгляд конкрет-них справ ведеться державною мовою України, проте громадянин, який не володіє українською мовою, може брати участь у процесі, користуючись своєю рідною мовою. При цьому йому повною мірою забезпечуються одержання всієї необхідної інформації та можливість донести власну інформацію до відома органу або посадової особи, що розглядає конкретну адміністративну справу. На це спрямована участь у процесі такої процесуальної фігури, як перекладач.

Наприклад, ст. 268 КпАП передбачає, що при розгляді справи про правопорушення особа, притягувана до адміністративної відповідальності, має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться про-вадження.

У ст. З Закону України «Про мови» зазначається, що в ро-боті державних, громадських органів, підприємств, закладів, організацій, розташованих у місцях мешкання більшості громадян іншої національ-ності, поряд з українською, може використовуватися мова національності чи мова, яка прийнятна для всього населення.

Стаття 5 забезпечує громадянам право звертатися до державних, гро-мадських та інших організацій мовою, яка прийнятна для сторін. Відмова посадової особи прийняти і розглядати звернення громадянина на підста-ві незнання мови, якою він звернувся, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

ж) принцип самостійності в прийнятті рішення.

Принцип самостійності в прийнятті рішення перш за все вик-лючає будь-яке втручання інших органів та посадових осіб в адмі-ністративно-процесуальну діяльність суб'єктів, уповноважених вес-ти процес. З іншого боку, це дає змогу підвищити відповідальність за прийняття рішень, сприяє їх законності та обґрунтованості. Не-ухильне проведення в життя цього принципу не дозволяє органу або посадовій особі перекладати обов'язки по вирішенню справи, що входять до їх компетенції, на нижчі інстанції.

Слід відзначити, що втілення в життя названих принципів адмі-ністративного процесу стає можливим за допомогою спеціально встановлених для цього процесуальних способів і засобів. Вони складають активну характеристику адміністративно-процесуальної діяльності, утворюють її організаційну основу та виступають своє-рідним процесуальним інструментарієм.

Вирі-шувати справи, що входять до кола повноважень органу або посадової особи, є їх обов'язком. Державний орган може ухилитися від розгляду і ви-рішення індивідуальної справи, перекласти на будь-кого свої обов’язки.

Стосовно провадження у справах про адміністративні правопорушен-ня цей принцип закріплено в ст. 217 «Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення» КУпАП, яка визначає, що ті чи інші справи можуть розглядати тільки визначені зако-ном посадові особи і в межах своїх повноважень.

з) відповідальність посадових осіб.

Порушення встановленого по-рядку адміністративно-процесуальної діяльності, бюрократичне ставлен-ня до громадян та їхніх звернень тягне за собою застосування до вину-ватців заходів дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідаль-ності. Так, ст. 27 Закону України «Про об'єднання громадян» передбачає відповідальність посадових осіб легалізуючих органів за порушення зако-нодавства про об'єднання громадян.

и) принцип презумпції невинності та правомірності дій громадян.

Додержання цього принципу має слугувати основною передумовою для ходу і результатів юрисдикційного адміністративного процесу. Найважливіші риси презумпцій невинності громадян полягають у тому, що вони відображують об'єктивне правове становище, що виражає думку держави стосовно винності особи або правомірності її дій, а не думку конкретних суб'єктів процесу. Доказування невин-ності або правомірності дій особи є їх правом, а не обов'язком. Осо-ба вважається невинною у вчиненні адміністративного правопорушен-ня або її дії вважаються правомірними, доки винність особи або не-правомірність її дій не буде доведено у встановленому законом порядку, а сама постанова або рішення в конкретній справі не повинні ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи надзвичайну важливість даної мети, окре-мому розгляду підлягають дві основні правові презумпції адміністра-тивного процесу — невинуватості й правомірності правової позиції громадянина.

і) принцип швидкості та економічності процесу.

Цей принцип є наслідком опера-тивності як властивості управлінської діяльності. Він забезпечується зак-ріпленням у законодавстві строків, у межах яких здійснюється прова-дження в індивідуальних справах, виконуються рішення. Як приклад можна навести ст. 277 КУпАП, яка встановлює строки розгляду справ про адміністративні правопорушення:

15 діб — загальний;

1 доба — незаконне придбання наркотичних речовин без мети збуту; незаконні операції з валютою; дрібне хуліганство;

З доби — торгівля з рук у невстановлених місцях; незаконний продаж товарів; порушення порядку проведення мітингів;

5 діб —