У той же час пособії мають і багато загальних рис з пенсіями. Як і пенсії, посібника являють собою матеріальний (грошовий) вид соціального забезпечення. Вони видаються у виді платежів. Виплати посібників практично виробляються з тих же соціальних фондів, з яких виплачуються пенсії.

На відміну від пенсій пособії мають соціальною метою не постійне забезпечення непрацездатного громадянина родини, надання йому (родині) матеріальної допомоги в багатьох, точно визначених законодавством випадках. Коло посібників соціального призначення в нашій країні досить широкий. Про це мова буде йти спеціально в окремих главах підручника.

Третім видом соціального забезпечення є пільги послуги соціально-побутового характеру. Вони можуть бути різні. Законодавство називає такі з них, як оплата житлово-комунальних послуг, проїзд на транспорті, санаторно-курортне, медичне обслуговування і лікування, соціально-трудова реабілітація інвалідів, допомога родинам з дітьми й ін.

Численні види пільг і послуг соціального призначення надаються ветеранам війни, військової служби, ліквідаторам Чорнобильської аварії, воїнам-афганцям, деяким іншим категоріям громадян.

СИСТЕМА ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Право соціального забезпечення має свою систему, структуру, засновану на визначених закономірностях, елементах його утворюючих (інститутів, норм права).Під системою права соціального забезпечення варто розуміти науково обґрунтовану, об'єктивно існуючий зв'язок інститутів і норм, що складають у цілому єдину самостійну галузь права.Норми права соціального забезпечення мають свою класифікацію. У її основі лежить розподіл їх на норми загальної й особливої частин. До загальної частини галузі права соціального забезпечення входять норми, що характеризують предмет, метод і задачі галузі права, сферу дії норм права по обличчях, у просторі і в часі, правовідносини (правосуб'єктність) учасників, юридичні факти, принципи, на яких будується і розвивається галузь права, а також основної правової категорії її (форми, види соціального забезпечення).До норм загальної частини права соціального забезпечення відносяться ст. ст. 46, 92 Конституції України. До особливої частини права соціального забезпечення відносяться всі інші норми, що детально регламентують умови і порядок надання громадянам різних видів соціального забезпечення, їхні розміри. Система особливої частини більш складна. Насамперед вона поділяється на правові інститути, що поєднують однорідні норми, що регулюють окремі види соціального забезпечення і похідні від них відносини або окремі сторони цих відносин. Вихідною підставою класифікації правових інститутів служать види і порядок надання соціального забезпечення: пенсії, пособія, пільги послуги, санаторно-курортне лікування і медична допомога, ін. У розгорнутому виді структура особливої частини права соціального забезпечення буде виглядати так (по інститутах): виробничий стаж і вислуга років; пенсії за віком; пенсії за вислугу років; пенсії по інвалідності; пенсії з нагоди втрати годувальника; порядок призначення, числення і виплати трудових пенсій; соціальні пенсії; пособія по соціальному страхуванню; державні грошові пособія родинам з дітьми; соціальне обслуговування старих і інвалідів; охорона і захист прав громадян на соціальне забезпечення.Підставою для розподілу всіх норм права соціального забезпечення на зазначені інститути служать види відносин, регульовані визначеною сукупністю норм, що є предметом права соціального забезпечення.Структура галузі права відрізняється від структури законодавства даної галузі. Від галузі права соціального забезпечення і її системи варто відрізняти науку права соціального забезпечення як галузеву юридичну науку. Предметом галузі права є визначений комплекс суспільних відносин, а предметом науки норми галузі права соціального забезпечення в їхньому розвитку і зіставленні з правом закордонних країн. Тому предмет науки ширше діючого законодавства, тому що наука вивчає історію соціального законодавства, визначає його концепцію, прогнозує розвиток на перспективу, а також у відомій мері вивчає закордонне законодавство. У зв'язку з цим структура науки хоча і відбиває структуру галузі права, але з нею не збігається. Предмет їхнього регулювання і предмет вивчення різні.

ВИСНОВКИ

Обов'язкове Державне пенсійне страхування являє собою здійснювану державою, Пенсійним фондом України, систему матеріального забезпечення непрацездатних громадян пенсіями посібниками, іншими видами забезпечення й обслуговування, передбаченими законодавством. Пенсійне страхування має державно-обов'язковий характер: кожне підприємство, установа, організація, фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю підлягають обов'язкової реєстрації як страхувальника, а всі працівники найманої праці з моменту надходження на роботу вважаються застрахованими.

Пенсійне забезпечення здійснюється за рахунок Пенсійного фонду, утвореного зі зборів страхувальників на обов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких порівнюється сумою виплаченої заробітної плати й інших видів доходів.

Під видами соціального забезпечення розуміються соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам чи безкоштовно на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.

Соціальні виплати надаються у виді (пенсій, посібників), у натуральному виді (одержання харчування, технічних засобів пересування, протезування, працевлаштування громадян, що частково втратили працездатність, зміст непрацездатних у будинках для старих і інвалідів і т.д.).

Найважливіший вид соціального забезпечення - пенсії. Визначення поняття пенсії в юридичній літературі носить дискусійний характер. Тому автор пропонує детально розглянути цей вид забезпечення у відповідній главі особливої частини права соціального забезпечення.

Пенсії варто відрізняти від пособій як другого виду соціального забезпечення. Якщо для пенсій характерна регулярність виплат, то посібника являють собою одноразові або періодичні, обмежені в часі платежі. Більшість видів пособій не порівнюються з заробітком і виплачуються у твердому розмірі.

Третім видом соціального забезпечення є пільгй послуги соціально-побутового характеру. Вони можуть бути різні. Законодавство називає такі з них, як оплата житлово-комунальних послуг, проїзд на транспорті, санаторно-курортне, медичне обслуговування і лікування, соціально-трудова реабілітація інвалідів, допомога родинам з дітьми й ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. "Право социального обеспечения в Украине" І. М.Сирота. Харьков. «Одиссей» 2000.

2. "Управління соціальним захистом" В. І. Максимовський

3. Конституція України 1996р.

4. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Закон вiд