Підвідомчість і підсудність цивільних справ

зміст

ВСТУП ....................................................................................................................... 2

РОЗДІЛ 1. ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ СУДОВИМ ОРГАНАМ .......................... 4

1.1.Поняття підвідомчості та її види ........................………………….…… 4

1.2. Правила визначення підвідомчості .........................……………….….. 7

РОЗДІЛ 2. ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ .............................................. 10

2.1. Поняття і види підсудності .....................…………………………….. 10

2.2. Передача справи до іншого суду ........................…………………….. 22

ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................... 28

ВСТУП

Актуальність теми даної курсової, як і будь-якої теми з дисципліни Цивільно процесуальне право полягає в тому, що в зв’язку з прийняттям Верховною Радою України нового Цивільно Процесуального Кодексу України було замінено старий кодекс який був прийнятий ще за часи СРСР. Тому багато норм були змінені, якісь зникли взагалі. Новий кодекс підлаштував цивільно-процесуальне законодавство під вимоги сьогодення.

Також важливо буде дізнатися які справи суди розглядають в порядку цивільного судочинства, і які органи крім судів мають право вирішувати цивільні справи, та які справи віднесені законом до їх ведення.

Немаловажне значення буде дізнатися про те, для чого цивільним процесуальним законодавством уводиться категорія підсудності, які суди компетентні розглядати цивільні справи, вивчити поняття підсудності, та дізнатися які є види підсудності. Потрібно також чітко визначити підстави передачі справи з одного суду до іншого.

Над даною проблемою працювали такі вчені:

Чорнооченко С.І., Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А., проф. Комарова В.В., П.І. Шевчук працював над застосуванням судами цивільного і цивільного процесуального законодавства. Немировська О. досліджувала які саме зміни в підвідомчості і підсудності цивільних справ несе заміна старого ЦПК новим.

Мета роботи вивчити поняття підвідомчості та підсудності, їх види, та визначити компетенцію цивільних судів.

Мета зумовила постановку та розв’язання завдань:

? підвідомчість справ судовим органам;

? поняття підвідомчості та її види;

? правила визначення підвідомчості;

? підсудність цивільних справ;

? поняття і види підсудності;

? передача справи до іншого суду.

Об’єкт дослідження це правовідносини, які виникають під час з’ясування підвідомчості справ судам, та розгляду судами справ в порядку цивільного судочинства.

Предмет дослідження. Це насамперед Конституція України, Цивільно Процесуальний Кодекс України, Закон України “Про судоустрій України”, Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”.

Методи. При написанні курсової ми використовували такі методи: порівняння, аналізу, опису, синтезу.

Користуючись методом порівняння ми порівнювали старий ЦПК з новим, також проводили аналіз деяких розбіжностей нового ЦПК зі старим, порівнювали норми ЦПК з нормами інших нормативно – правових актів, а сме Положення про товариські суди та ін. Аналізували який вплив на Цивільно – процесуальне законодавство має Конституція України, тут ми користувалися постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. “Про застосуванняКонституції України при здійсненні правосуддя”

Структура роботи. Роботу складають вступ, основна частина, до якої входить два розділи, чотири підрозділи, висновки, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 29 сторінок, список використаних джерел становить двадцять три найменувань.

Розділ 1

ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ СУДОВИМ ОРГАНАМ

1.1. Поняття підвідомчості та її види

Під підвідомчістю розуміють розмежування компетенції між органами держави. Компетенція суду в здійсненні правосуддя по розгляду і вирішенню певної категорії питань називається підвідомчістю судових органів або судовою юрисдикцією. Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Правом вирішувати юридичні справи, тобто суперечки про право і інші правові питання індивідуального характеру (про встановлення того або іншого юридичного факту, правового стану особи або майна і ін.), в нашій країні користуються: органи держави (суди, арбітражі, різні органи державного управління); суспільні органи (профспілкові комітети, органи управління колгоспів і інших кооперативних організацій, товариські суди і т. п.); змішані (державно-суспільні) органи, наприклад комісії по трудових суперечках, нотаріату і третейські суди.

У зв'язку з цим цивільна юрисдикція, або підвідомчість, визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції кожного з цих органів. [18, с. 110].

Залежно від того, чи відносить закон вирішення відомої категорії справ до ведення виключно яких-небудь одних органів або ж до ведення декількох різних їх видів, підвідомчість може бути підрозділена на виключну (одиничну) і чисельну. Наприклад, суперечки про першість на відкриття і винаходи вирішуються тільки в адміністративному порядку. Отже, відносно них встановлена виключна підвідомчість. Навпаки, суперечки з приводу розділу майна, що становить загальну власність подружжя, мають чисельну підвідомчість, оскільки можуть вирішуватися не тільки районними, але і товариськими судами. Чисельна підвідомчість залежно від способу вибору органів, яким справа підвідомча згідно із законом, підрозділяється на альтернативну, договірну і імперативну, або умовну та змішану.

Альтернативною називають підвідомчість по вибору особи, що шукає захисту своїх прав. має місце тоді, коли справа на вибір особи, що шукає захисту своїх прав, може розглядатися судом, чи іншим юрисдикційним органом. Наприклад, справи про суперечки мешканців по використанню підсобних приміщень, будинкових служб, оплаті комунальних послуг, витрат по поточному ремонту місць загального користування і деякі інші можуть вирішуватися по вибору позивача або районним, або товариським судом (ст. 7 Положення про товариські суди).

Наприклад, у відповідності зі ст. 288 Коап постанова адміністративної комісії зі справ про адміністративні правопорушення може бути оскаржене у виконавчий комітет відповідного ради депутатів чи у районний (міський) суд. Право вибору того чи іншого юрисдикционного органа належить особі, що звертається за захистом свого права.

Договірною є підвідомчість, яка визнається взаємною угодою сторін. Наприклад, громадяни по взаємній згоді мають право передати будь-яку виниклу між ними суперечку (окрім суперечок, витікаючих з трудових і сімейних відносин) на дозвіл третейського суду (ст. 1 Положення про третейський суд). Вони мають