АНАЛІЗ ПРАВОЗАСТОСОВЧОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО ТОРГОВИХ МАРОК – НАЗВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ВИРІШУЮТЬСЯ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

До основних питань, що стосуються знаків для товарів i послуг і вирішуються в судовому порядку та вимагають застосування спеціальних знань в галузі інтелектуальної власності, належать, зокрема, такі:

1. Наявність або відсутність подібності до ступеня змішування між товарним знаком i введеним до господарського обігу іншим позначенням.

Це найбільш розповсюджена категорія спорів та, відповідно, питання, що найчастіше ставиться на розгляд судової експертизи.

Знаки визнаються схожими, якщо фонетична (звукова), візуальна (графічна) чи семантична (смислова) схожість, встановлені на підставі аналізу відрізняльних ознак, створюють передумову до того, що споживач, знаючи один знак, буде сприймати його як інше позначення (тобто, виникнення асоціації з іншим позначенням).

Проте, як було зазначено вище, товарні знаки – назви лікарських засобів не розраховані на сприйняття пересічним споживачем (оскільки їх застосування можливе лише за призначенням лікаря або рекомендацією фахівця). Тому вирішення питання про схожість торгових назв певних лікарських засобів потребує застосування не тільки знань права інтелектуальної власності, але й спеціальних знань у галузі хімії, фармакології та медицини.

Ця теза наочно ілюструється прикладом судового спору стосовно подібності торгових назв препаратів на основі діючої речовини еналаприлу малеату, а саме: стосовно схожості товарних знаків “ЕNAP” і “ЕНАМ”.

Характерною особливістю близьких за складом і фармакологічними властивостями препаратів є використання в їх назвах спільної основи, яка вказує на приналежність відповідних лікарських засобів до одного виду – хімічної і/чи фармакологічної групи. Це значно полегшує роботу лікарів щодо призначення однакових за складом діючих речовин лікарських засобів, дозволяючи при цьому зробити компетентний вибір між препаратами однієї фармакотерапевтичної групи.

Лікарські препарати “Енап” та “Енам”, стосовно назв яких проводилось експертне дослідження, належать до фармакотерапевтичної групи “Засоби, що діють на ренін-ангіотензивну систему. Інгібітори АПФ”, а їх діючою речовиною є “еналаприлу малеат” (enalapril).

Таким чином, обидва досліджувані позначення створені від міжнародної непатентованої назви цієї хімічної речовини: назва препарату “ЕNAP” з перших трьох та шостої літер її МНН, а назва препарату “ЕНАМ” (“ЕNAМ”) – з перших трьох літер першого слова та першої букви другого слова модифікованої МНН еналаприлу малеату.

За тим самим принципом створена і назва препарату “ЕНАЛ”: вона складається з перших трьох та останньої букви МНН в її українському або англійському написанні – “еналаприл” (enalapril).

Також частина “ена” присутня в торгових назвах багатьох інших лікарських засобів на основі еналаприлу (ЕНАЗИЛ, ЕНАРЕНАЛ, ЕНАПРИЛ, ЕНАДИПІН, ЕНАФРІЛ, ЕНАЛ).

Таким чином, частина “ЕНА” в назвах лікарських засобів на основі еналаприлу та його похідних виконує роль стему, що покликаний допомагати спеціалістам (лікарям та провізорам) орієнтуватися у розмаїтті сучасних лікарських засобів, що продовжує стрімко поповнюватись новими препаратами на основі як нових, так і добре відомих діючих речовин та їх комбінацій.

Стосовно ж теорії товарних знаків, частина “ЕНА” – це так званий “слабкий елемент” знака, що не може виконувати розрізняльної функції, а тому товарні знаки “ЕNAP” і “ЕНАМ” не є схожими до ступеню змішування.

2. Відповідність зареєстрованого позначення критеріям надання правової охорони, необхідним для його реєстрації як знака для товарів i послуг.

Прикладом предмету такого спору може слугувати словесний товарний знак – торгова назва біологічно-активної добавки (БАД) “АНТИСТРЕС”. Семантика цього слова зрозуміла навіть пересічному споживачу і означає протидію будь-яким негативним впливам на організм людини або тварини. Дана назва є не просто посиланням на фармакологічну дію БАД (яка клінічно не доведена), а родовим терміном, який охоплює лікарські засоби більшості фармакологічних груп (тобто видових понять), лікарські рослини, фізіотерапевтичні процедури тощо.

В комплексній терапії певного захворювання використовуються лікарські засоби різних фармакотерапевтичних груп. Тому поняття типу “антигрип”, “антипсоріаз”, “антиартрит” та їм подібні є родовими термінами, які не можуть бути зареєстровані як назви певних лікарських засобів. До того ж такі назви є оманливими, оскільки жоден препарат не може бути панацеєю від тієї чи іншої хвороби та усіх симптомів, що її супроводжують (наприклад, жоден препарат безпосередньо не впливає на вірус грипу, тому лікарські засоби, що використовуються в терапії цього захворювання, є або симптоматичними (долають деякі його симптоми: знижують температуру тощо), або профілактичними (вакцини, що запобігають виникненню хвороби), або такими, що підвищують резістентність (опірність) організму). З погляду законодавства про товарні знаки такі назви не тільки не мають розрізняльної здатності, а ще й є оманливими, отже в жодному разі не повинні бути зареєстровані як знаки для товарів і послуг.

І ВСЕ Ж ТАКИ АСПІРИН – ЦЕ ЛІКИ

Із усіх “фармацевтичних” процесів ХХІ століття нова “аспіринова” справа залишається не тільки найгучнішою, але й такою, що найбільш повно проявила необхідність комплексного підходу для об’єктивного вирішення спорів щодо “медичних” торгових марок та можливі наслідки поверхневого розгляду таких справ, а також поставила нову планку вимог до рівня підготовки представників учасників процесу.

Нагадаємо, що справа № /311 розглядалася господарськими судами України у вересні 2003 р. – травні 2004 р. за позовом компанії Байєр Акцієнгезельшафт до Міністерства охорони здоров’я України про визнання недійсним наказу Мінздраву України від 3 лютого 2003 р. № у частині перереєстрації лікарського засобу Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол" (далі – ВАТ "Концерн Стирол") під назвою "АСПІРИН 325 мг", а також про внесення змін до Державного реєстру лікарських засобів України щодо перереєстрації цього лікарського засобу;