державних пріоритетів в Україні не відрізняється від загальновизнаної у світі, а вітчизняна система судочинства по ефективності, компетентності й об’єктивності не поступається системам спеціалізованих патентних судів провідних країн світу.
ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ
Підсумовуючи, необхідно зробити висновок, що торгові назви лікарських засобів дуже специфічні і, відповідно, їх правова охорона і захист вимагають адекватного підходу, заснованого на спеціальних знаннях в галузі хімії, фармакології та медицини, оскільки юридична охорона суб’єктивних прав та інтересів їх власників можлива лише у тому випадку, коли ці інтереси співпадають з інтересами держави та суспільства, або принаймні не суперечать їм.
Тому вважається доцільним звернутися до досвіду країн з більш досконалою системою охорони прав інтелектуальної власності. Так, американське Бюро з патентів і торгових марок (PTO) має юридичні повноваження з реєстрації торгових марок відповідно до федерального закону США. Управління з контролю за продуктами і ліками (FDA) має юридичні та етичні обов’язки щодо розгляду, оцінки і затвердження маркування всіх лікарських продуктів, включаючи використання певної і взагалі усіх торгових марок на упаковках лікарських препаратів. Підвищений рівень вимог, пропонованих FDA при перевірці торгових назв лікарських засобів, обумовлений потенційно фатальними наслідками використання неправомірно зареєстрованих “фармацевтичних” торгових марок.
З огляду на специфіку і надзвичайну (життєву) важливість торгових назв лікарських засобів, введення подвійного контролю з боку органів Міністерства охорони здоров’я України і Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України при розгляді неоднозначних питань реєстрації “фармацевтичних” торгових марок та їх використанні дозволило б застосувати специфічні можливості кожного з цих відомств, забезпечивши, таким чином, повну і ретельну перевірку охороноздатності торгових марок для лікарських засобів і, відповідно, знизити до мінімуму ризик введення в оману споживачів ліків, якими ми всі з вами є.
І, нарешті, суди при вирішенні спорів щодо “фармацевтичних” торгових марок мають керуватися не лише буквою, але й духом закону, принципами об’єктивності, сумлінності і справедливості, а правозастосовча практика повинна бути дороговказною зіркою для всього суспільства: як звичайних громадян, так і наймогутніших фармацевтичних компаній.