штатів приймає Конгрес. Головним арбітром, що вирішує будь-які спірні питання між федеральними органами влади і штатами, а також між самими суб'єктами федерації, Конституція визначила Верховний суд. Надалі єдність федерації в США зазнала серйозного випробування під час Громадянської війни 1861-1864 рр. між рабовласницьким Півднем і промисловою Північчю. Але, внаслідок перемоги Півночі, федеративний устрій країни був не тільки збережений, але і зміцнений. Рішенням Верховного суду в 1868 році федерація була проголошена нерозривним союзом, право сецессии (виходу) було знехтувано. Так була остаточно закріплена роль принципу федералізму, як стабілізуючого чинника в житті суспільства, основи єдності нації, державного устрою США.
РОЗДІЛ 2
Поправки до Конституції США
та розширення прав людини
2.1. Білль про права
Вже при ратифікації Конституції законодавчі збори штатів під тиском народу вимагали доповнити її статтями про права і свободи громадян. Вони ставили виконання цих вимог як обов'язкова умова набирання чинності Конституції. Тиск широких верств населення, а також вплив Великої Французької революції примусили законодавця до прийняття перших дванадцяти поправок до конституції («Білль про права»), які набрали чинності в 1789 році.
По конституційному Біллю про права і відповідно до різних спеціальних положень законів приватні особи захищені від певних видів дискримінації. Багато з цих положень, наприклад, укладені в Першій поправці відносяться до питань свободи слова, а положення Четвертої поправки, що стосуються захисту від необгрунтованих обшуків і конфіскацій, забороняють втручання держави в певні сфери індивідуальної активності. Ці положення, звичайно здійснювані за допомогою судового захисту, виражають прихильність ідеї про те, що конкретні індивідуальні свободи--— свобода самовираження, віросповідання та інші, що направлені проти необгрунтованих втручань уряду в приватне життя, є істотними елементами вільного суспільства. Ці заходи захисту приватного життя звичайно об'єднуються під терміном «цивільні свободи».
Також захищені Конституцією США, федеральними законами і законами штатів, індивідуальні права на однакове відношення до всіх громадян, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей. Ці заходи захисту, звичайно узагальнені під назвою «цивільні права», виражають прихильність до того, що певні критичні рішення, що впливають на індивідуальні можливості і матеріальне благополуччя, приймаються не на основі індивідуальних особливостей, які є безвідносними і не є справедливою основою в відносинах з окремими індивідуумами. Ці заходи захисту цивільних прав від подібної дискримінації існують як в Конституції США, так і в Конституціях окремих штатів, а також у безлічі федеральних і штатних законодавчих актів, які були прийняті протягом багатьох років у відповідь на окремі види дискримінації.
Розглянемо основні Права людини, закріплені в перших десяти поправках до Конституції США.
Збереження свободи віросповідання (релігійної) є одним з самих старих і найбільш важливих компонентів особистої свободи. Таким чином, гарантія свободи віросповідання (Перша поправка) важливим компонентом цивільних прав. Знову ж важливість такої свободи доведена історією людства, починаючи з Великоі хартії вільності (1215 рік). Релігійні свободи містять в собі як мінімум два важливих і пересічних принципи: свободу віросповідання і недоведеність релігії. Щоб уникнути втручання в свободу віросповідання і одночасно зберегти сумісність з основними причинами, що відносяться до недоведеності релігії, важливо, щоб Уряд не віддавав переваги як нерелігійній доктрині, так і якої-небудь певної релігії. Повний захист релігійної свободи може зажадати сильних і ефективних норм цивільного права, що захищають від дискримінації по політичних мотивах.
Необхідним елементом у взаємовідносинах уряду зі своїми громадянами є забезпечення функціонування карного судочинства. Захист справедливості і цілісність судочинства — необхідний елемент верховенства права. Велика хартія вільності і численні біллі про права протягом історії людства свідчать про важливість такої справедливості. Звичайно, Четверта, П'ята, Шоста і Восьма поправки Білля про права до Конституції Сполучених Штатів Америки прямо відносяться до питання справедливості під час проведення карних процесів, включаючи вимоги, що відносяться до обшуку і вилучення (Четверта поправка); захист проти покарання за одну і ту ж провину і проти самообвинувачення (П'ята поправка); право на швидкий і відкритий суд за участю неупередженого журі присяжних, право бути проінформованим про всі обвинувачення, право протистояти ворожому свідку, право на належний процес для виклику свідків і право на допомогу адвоката (Шоста поправка); заборона надмірної застави або штрафу, а також брутального і незвичайного покарання (Восьма поправка).Можливо, найбільш важливою гарантією захисту особистих прав від держави в карному суді є презумпція невинності. Так само право — Habeas corpus --— апеляційний розгляд вироку по карній справі і справедливе виголошення вироку по карній справі, і подальше виголошення вироку, і подальше поводження з засудженим є життєво важливим.
Важливе значення має і той факт, що карний процес не може бути політизований або використаний для покарання політичних дисидентів.
2.2. Скасування рабства та забезпечення расової рівності
Всі громадянські й політичні права людини, проголошені Біллем про права 1791 р., на початок 60-х років тільки на особисто вільне населення США. Водночас цілковито безправними були негри-раби, що обробляли плантаторські латифундії у штатах Півдня і мали юридичний статус власності плантаторів. 1861-1865 рр. стали часом кривавої Громадянської війни між противниками й прибічниками рабовласництва. Перших — аболіціоністів — очолював президент США А.Лінкольн, другі ж, утворивши Конфедерацію південних штатів, фактично вийшли зі складу США.
“22 вересня 1862 р. Лінкольн опублікував Прокламацію про скасування рабства з 1 січня 1863 р. без жодного викупу… Прокламація була актом величезного прогресивного значення. Сам Лінкольн сказав про звільнення рабів: «В ньому — вся моя душа»11 Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб. Для студентов вузов, обучающихся по