Інститут давності у кримінальному праві

зміст

ВВЕДЕННЯ 3|вступ|

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ЗВІЛЬНЕННЯ|визволення| ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ|карної| ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 6

РОЗДІЛ 2. ІНСТИТУТ ДАВНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ 13

РОЗДІЛ 3. ЗВІЛЬНЕННЯ|визволення| ОСОБИ|обличчя,лиця| ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ|карної| ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ УНАСЛІДОК|внаслідок| ЗАКІНЧЕННЯ|виділення,витікання| ДАВНОСТІ|давнини| ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ|карної| ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 19

РОЗДІЛ 4. ПРИПИНЕННЯ ТА ПРИЗУПИНЕННЯ ПЕРЕБІГУ ТЕРМІНІВ ДАВНОСТІ 26|давнини|

ВИСНОВОК 30|укладення,ув'язнення|

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 31

ВВЕДЕННЯ|вступ|

В даний час|нині|, коли в суспільних|громадських| науках, у тому числі і в юридичній, одержала|отримала,набула| визнання|зізнання| ідея пріоритету загальнолюдських цінностей, дослідження кримінально-правових відносин набуває особливого значення. Зараз можна з|із| упевненістю сказати, що взаємостосунки між злочинцем і державою в нашій країні будуються на основі закону.

Реалізація завдання|задачі| охорони інтересів особи|особистості|, суспільства|товариства| або держави від злочинних посягань|зазіхань| припускає|передбачає| застосування|вживання| судом до осіб|облич,лиць|, винних в їх здійсненні, передбачених законом покарань|наказань|. Проте|однак|, можуть скластися такі умови, при яких не потрібний, щоб винна особа|обличчя,лице| зазнала покладання заходів кримінальної|карної| відповідальності (у тому числі і покарання|наказання|). Крім того, дається взнаки потреба проявити|виявити| в певних випадках відому поблажливість до осіб|облич,лиць|, що порушили кримінально|карно| – правова заборона і, керуючись принципом гуманізму, передбачити в Кримінальному|карному| кодексі можливість|спроможність| звільнення|визволення| винних не тільки|не лише| від покарання|наказання|, але і в цілому|загалом| від кримінальної|карної| відповідальності.

Ще в радянських часів при тому, що діє тоді Кримінальному|карному| кодексі РРФСР 1960 роки про інститут звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності було|наявний| багато висловів|висловлювань| учених, таких як Келіна З|із|. Г, Бійців А. І., Ретюнськіх І. З|із|. і багатьох інших, але|та| в даний час|нині| в умовах переходу до ринкових відносин кримінальне|карне| законодавство вимагало зміни, і з 1 січня 2002 року набув чинності новий Кримінальний|карний| кодекс України. За короткий проміжок часу існування Кримінального|карного| кодексу про інститут звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності є|наявний| не багато літератури.

Представляється актуальним в курсовій роботі розглянути|розгледіти| питання про реалізацію кримінально|карно| – правових відносин із|із| звільненням|визволенням| особи|обличчя,лиця| від кримінальної|карної| відповідальності, і зокрема із|із| звільненням|визволенням| особи|обличчя,лиця| від кримінальної|карної| відповідальності унаслідок|внаслідок| закінчення|виділення,витікання| давності|давнини| залучення до кримінальної|карної| відповідальності.

Підвищення актуальності теоретичного і прикладного аналізу проблеми звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності унаслідок|внаслідок| закінчення|виділення,витікання| давності|давнини| залучення до кримінальної|карної| відповідальності пов'язано із загальними|спільними| тенденціями міжнародної практики виведення за рамки кримінально-правових відносин осіб|облич,лиць| (особливо неповнолітніх), що зробили|вчинили| не тяжкі злочини. Таке рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| доцільне і з погляду поширених в даний час|нині| ідей відновного правосуддя і ювенальній| юстиції.

Крім того, скорочення числа осіб|облич,лиць|, що карають кримінально-правовому, обумовлено також статистично зафіксованими тенденціями підвищення рівня рецидиву злочинів серед осіб|облич,лиць|, що реально відбували покарання|наказання| в місцях позбавлення волі.

Законодавцем враховується також і критична ситуація, що склалася, в країні з|із| організаційно-фінансовим забезпеченням виправної системи: катастрофічно переповнені в'язниці, СИЗО, неможливість забезпечити осуджених роботою (трудова зайнятість осуджених – 12-20 % від загального|спільного| числа) і т.д. і т.п.

Завданням|задачею| в цій області є|з'являється,являється| забезпечення реальної ефективності застосування|вживання| інституту звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності унаслідок|внаслідок| закінчення|виділення,витікання| давності|давнини| залучення до кримінальної|карної| відповідальності і створення|створіння| належних гарантій від зловживань при ухваленні|прийнятті,прийманні| рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань| про звільнення|визволення| винних від кримінальної|карної| відповідальності, що створюють основу для відходу|догляду| від заслуженої відплати осіб|облич,лиць|, що зробили|вчинили| тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Головне – це добитися того, щоб даний кримінально-правовий інститут не перетворився на інструмент відведення від кримінальної|карної| відповідальності професійних злочинців, рецидивістів, лідерів і активних учасників злочинних груп і злочинних співтовариств|спілок|.

При постановці питання звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності унаслідок|внаслідок| закінчення|виділення,витікання| давності|давнини| залучення до кримінальної|карної| відповідальності першорядно|первинно| треба дати визначення поняття і видів звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності.

Реалізація кримінально|карно| – правових відносин із|із| звільненням|визволенням| особи|обличчя,лиця| від кримінальної|карної| відповідальності допускається тільки|лише| за наявності підстав, передбачених чинним кримінальним|карним| законодавством. В зв'язку з цим, представляється важливим|поважним| розгляд і аналіз таких підстав.

У роботі приводиться|призводиться,наводиться| аналіз норм Загальної|спільної| частини|частки| УК| України, що встановлюють припинення кримінально|карно| – правових відносин із|із| звільненням|визволенням| особи|обличчя,лиця| від кримінальної|карної| відповідальності.

Розгляд поставлених питань дозволяє обгрунтувати значення інституту звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності унаслідок|внаслідок| закінчення|виділення,витікання| давності|давнини| залучення до кримінальної|карної| відповідальності, як для обличчя винного в здійсненні злочину, так і для законодавця.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ЗВІЛЬНЕННЯ|визволення| ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ|карної| ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

Саме поняття “звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності” з'явилося|появилося| в радянському кримінальному|карному| праві з 1958 року, коли відповідно до Основ кримінального|карного| законодавства Союзу|спілки,сполучника| РСР і союзних республік законодавець вживав|використовував| його в заголовку і тексті Кримінального|карного| Кодексу РРФСР 1960 роки. В цей час інститут звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності почав|розпочав,зачав| активно розвиватися. У зв'язку із змінами пріоритетів в кримінальній|карній| політиці того періоду були зроблені зусилля, направлені|спрямовані| на ширше використання в боротьбі із|із| злочинністю не каральних кримінально-правових засобів, а заходів суспільної|громадської| дії. Іншою передумовою становлення і розвитку цього інституту в російському кримінальному|карному| законодавстві з'явилося те, що значна частина|частка| злочинів, передбачених Кримінальним|карним| Кодексом РРФСР 1960 роки, відносилася до категорії злочинів, що не представляють|уявляють| великої суспільної|громадської| небезпеки, що граничать|межують| з|із| адміністративними і іншими правопорушеннями.

Правова природа звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності тісно пов'язана з самою кримінальною|карною| відповідальністю, тому, вирішуючи питання про поняття звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності кримінальна|карна| відповідальність служить базою для вирішення питань про природу звільнення|визволення| від неї. Утрудняє процес виявлення правової природи звільнення|визволення| від кримінальної|карної| відповідальності різноманітність точок зору на кримінальну|карну| відповідальність і її суть|сутність,єство|.

Деякі автори розглядають|розглядують| кримінальну|карну| відповідальність з одного боку, як певний обов'язок, з|із| іншою - як засудження|осуд| і осуд Филимонов В.Д. Общественная опасность личности преступника. Томск, 1979. С.249,253:.Так, М.А. Шнейдер вважає|лічить|, що кримінальна|карна| відповідальність “...означает витікаючий з|із| кримінального|карного| закону обов'язок особи|обличчя,лиця| дати звіт перед радянським судом в своїх