Таким чином, наявність шкоди, під якою мають на увазі сукупність моральної шкоди і збитків, є однією з підстав відповідальності, елементом об'єктивної сторони правопорушення.

У конкретному правопорушенні може бути той або інший вид шкоди, але така умова є завжди. Це випливає з самого поняття "правопорушення", яке, як зазначалося, є суспільне шкідливим діянням. Якщо немає шкоди, то немає і правопорушення.

Так, 12.11.2004 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу О. К. задовольнила, апеляційну скаргу Р. С. задовольнила частково на рішення районного суду м. Києва від 20.07.2004 р. за позовом О. К. до А. Г., Р. С. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Вимоги та заперечення сторін. Рішення суду першої інстанції

У квітні 2004 р. О. К. пред'явив позов до А. Г. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 23.03.2004 р. він, управляючи своїм автомобілем, вчинив наїзд на пішохода Р. С., а автомобіль під керуванням відповідача, рухаючись за його машиною, зіткнувся з нею, пошкодив її, чим заподіяв йому, позивачу, матеріальну шкоду у розмірі ... грн., а також моральну шкоду у розмірі ... грн. Тому позивач просив задовольнити його вимоги, стягнувши з відповідача зазначені суми на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, понесені ним витрати зі сплати держмита у розмірі ... грн.

У процесі розгляду справи до участі в справі як співвідповідача було притягнуто Р. С.

Рішенням районного суду від 20.07.2004 р. позовні вимоги задоволено частково, постановлено стягнути з А. Г. на користь О. К. ... грн. на відшкодування матеріальної шкоди і ... грн. витрат зі сплати держмита. Стягнуто з Р. С. на користь О. К. ... грн. на відшкодування матеріальної шкоди, ... грн. витрат зі сплати держмита.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди О. К. відмовлено.

В апеляційній скарзі О. К. просив рішення районного суду в частині стягнення з Р. С. ... грн. матеріальної шкоди та витрат по сплаті держмита у розмірі ... грн. скасувати, стягнути з А. Г. на його користь ... грн. на відшкодування матеріальної шкоди, ... грн. витрат зі сплати держмита та ... грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильно встановлених обставинах справи та допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

Р. С. в апеляційній скарзі також просив рішення районного суду в частині стягнення з нього ... грн. на відшкодування матеріальної шкоди та витрат зі сплати держмита у розмірі ... грн. скасувати і ухвалити нове рішення про звільнення його від матеріальної відповідальності перед позивачем, мотивуючи тим, що районний суд в порушення норм процесуального права вийшов за межі позовних вимог і необґрунтовано поклав на нього обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди, яка заподіяна винними діями відповідача А. Г., котрий допустив порушення Правил дорожнього руху. Заподіяну позивачу шкоду (пошкодження правого дзеркала заднього огляду) він відшкодував у розмірі ... грн. і претензій з боку позивача до нього не має.

Мотиви, за якими апеляційний суд дійшов свого висновку

Апеляційна скарга О. К. підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Р. С. - задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судом і таке вбачається із матеріалів справи, 21.03.2004 р. о 21 год. 10 хвилин на проспекті ... відбулось зіткнення автомобіля під керуванням А. Г. та автомобіля під керуванням О. К.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що пішохід Р. С., порушивши п. п. 4.7, 4.14 Правил дорожнього руху, переходив проїжджу частину дороги поза пішохідним переходом на дорозі, яка має три смуги для руху, і, знаходячись в середній смузі руху, створив раптову перешкоду для автомобіля, яким керував О. К., останній застосував екстрене гальмування до зупинки транспортного засобу, але уникнути зіткнення не зміг, внаслідок чого пішохід наштовхнувся на праве дзеркало заднього виду, після чого упав на асфальт. У цей же час А. Г., управляючи своїм автомобілем, що рухався в попутному напрямку, на порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху (не вибрав безпечну швидкість руху) та п. 12.3 цих же Правил (при виникненні перешкоди не вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу), внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль О. К., який було пошкоджено.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджені матеріалами районного РУГУ МВС України в м. Києві, на підставі яких була прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди та про притягнення А. Г. до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді стягнення адміністративного штрафу, який він сплатив, поясненнями позивача, відповідачів, показаннями свідків та іншими матеріалами справи.

Відповідно до акта автотоварознавчого дослідження, складеного 31.03.2004 р. Експертно-консультативним бюро, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить ... грн., а з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням дослідження, в сумі ... грн. розмір шкоди становить ... грн.

Районний суд правильно встановив обставини дорожньо-транспортної пригоди, разом з тим дійшов помилкового висновку про те, що матеріальну відповідальність за пошкоджений автомобіль О. К. повинні нести обидва відповідачі відповідно до ступеня вини кожного, визначивши пішоходу Р. С. 60 % вини в дорожньо-транспортній пригоді, а А. Г., який скоїв наїзд на автомобіль позивача