План:

Вступ

1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі.

1.1. Порядок обчислення строків

2. Поняття, підстави і мета застосування заходів процесуального примусу.

3. Взяття під варту, як вид запобіжного заходу.

3.1 Порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

4. Строки тримання під вартою.

4.1 Порядок продовження строків тримання під вартою

5. Порядок застосування, скасування і зміни запобіжного заходу.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У наш час юристу як ніколи потрібно мати силу, волю, мудрість, мужність та знання, щоб розумно відповідати добром на добро й справедливістю на зло. Час визначає необхідність постановки юридичної науки в першу чергу на захист прав і свобод людини, честі, гідності і репутації добропорядних громадян.

Актуальність теми курсової роботи полягає у дослідженні найсуворішого запобіжного заходу взяття під варту. Слід звернути увагу та дослідити як практику застосування тих чи інших норм, так і недоліки в процесі взяття під варту і продовження строків тримання під вартою. Слід також наголосити, що в процесі дослідження необхідно буде врахувати як інтереси слідчого, прокурора, суду, так і інтереси підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

Запобіжні заходи в кримінальному процесі відіграють важливу роль, бо саме завдяки цим заходам є можливість гарантувати те, що істина буде встановлена і винна особа буде покарана. Якщо є підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений або підсудний можуть скритися від слідства та суду або будуть заважати встановленню істини по справі, або навіть будуть продовжувати займатися злочинною діяльністю, то застосувавши запобіжні заходи, можна запобігти цьому.

Правове поняття строків у кримінальному процесі визначається тією роллю, яку вони виконують у регулюванні процесуальної діяльності учасників процесу. Кожна норма процесуального закону є певною процесуальною гарантією.

Успішне виконання завдань кримінального судочинства щодо охорони прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону неможливе без застосування запобіжних заходів, у тому числі взяття під варту.

1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі.

Встановлені правила про строки є нормами закону, переконатись у цьому ми можемо, проаналізувавши зміст, мету та структуру тих кримінально-процесуальних норм, в яких є вказівка про додержання відповідного строку.

Процесуальний строк обов'язково пов'язаний з якою-небудь процесуальною дією або сукупністю дій. Це пояснюється тим, що строки в кримінальному процесі застосовуються не інакше як засіб регулювання процесуальних відносин, що складаються з окремих дій осіб, які беруть участь у процесі. Тому в більшості випадків вимога про додержання строків визначається одночасно з вимогою про здійснення самої дії.

Зміст будь-якої правової норми визначається метою, для досягнення якої її встановлено. У тих випадках, коли закон передбачає вимогу про додержання відповідного строку, метою відповідної правової норми є забезпечення своєчасного здійснення тієї чи іншої дії. Наприклад, передбачаючи обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду приймати заяви та повідомлення про здійснений злочин або про злочин, який підготовлюють, та прийняти рішення, закон має на меті забезпечити розгляд відповідним органом кожного повідомлення і заяви про злочин. Встановлюючи у даному випадку строк, закон має на меті забезпечити своєчасний розгляд заяви чи повідомлення.[10, c.117]

Забезпечуючи підозрюваному право давати показання, закон встановлює обов'язок слідчого або особи, яка провадить дізнання, негайно допитати підозрюваного після його затримання або обрання до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Якщо неможливо провести допит негайно, то підозрюваний повинен бути допитаний — не пізніше двадцяти чотирьох годин після його затримання (ч. 2 ст. 107 КПК). У даному разі строк повинен забезпечити своєчасний допит підозрюваного, а також своєчасну перевірку обставин, що були підставою для затримання особи. В цьому розумінні строк допиту затриманого е однією з гарантій його прав та законних інтересів.

Отже, процесуальні строки в кримінальному процесі є різновидом правових засобів, спрямованих на забезпечення правильного здійснення по кожній кримінальній справі завдань судочинства, тобто різновидом процесуальних га рантій. Цей висновок має принципове значення для правильного розуміння і застосування кожної норми закону, яка містить вимогу про додержання визначеного строку.

У кримінальному процесі не всі процесуальні дії регламентовані за допомогою строків. Надмірне регулювання процесу строками перешкоджатиме здійсненню органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та судом своїх функцій. Ці міркування обумовили раціональне використання в кримінальному процесі такого правового засобу, яким є процесуальний строк. Закон не обмежує тривалість часу провадження більшості слідчих дій (допиту, обшуку, виїмки тощо), в деяких випадках передбачаються альтернативні строки (три- і десятидобовий для вирішення питання про порушення кримінальної справи) та строки умовні, тобто ті, які не є категоричними та можуть бути продовжені при визначених умовах у встановленому за коном порядку (строки провадження розслідування і строки тримання під вартою при розслідуванні справи).

В інших випадках в інтересах найбільш вдалого здійснення завдань кримінального судочинства, а також з метою охорони прав та законних інтересів учасників процесу в законі встановлено жорсткі та категоричні строки для здійснення визначених процесуальних дій.

1.1. Порядок обчислення строків.

У кримінально-процесуальному праві є багато норм, які за своєю спрямованістю і юридичною природою близькі до норм, що встановлюють строки. Йдеться про норми закону, що містять вимогу негайного здійснення тієї чи іншої дії, передбаченої законом. Вимога «негайності» є більш жорсткою, порівняно зі строком, умовою здійснення визначеної процесуальної дії. В стадії досудового слідства закон вимагає негайного повідомлення прокурора органом дізнання про виявлений злочин і розпочате дізнання (ст.