на новий судовий розгляд не перешкоджає судді чи суду, у провадженні яких знаходиться справа, обрати підсудному запобіжний захід у вигляді взяття під вартою.[12, c.87]
Інші запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальної справи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, а також судді, який не знайшов підстав для задоволення подання про взяття підозрюваного, обвинуваченого під варту.
Під час судового провадження інші запобіжні заходи у справі обираються суддею чи судом, у провадженні яких перебуває справа, про що виноситься постанова чи ухвала.
Запобіжний захід скасовується або змінюється тоді, коли під час провадження у справі виникають певні обставини, що свідчать відповідно про те, що необхідність у запобіжному заході взагалі або в раніше обраному запобіжному заході відпала.
У зв'язку з цим за загальним правилом заміна одного запобіжного заходу іншим або скасування запобіжного заходу в стадії досудового розслідування справи за наявності до того підстав здійснюються органом дізнання, слідчим, в провадженні яких знаходиться справа, а також прокурором.[10, c.93]
З цього правила є два винятки:
заміна більш м'якого запобіжного заходу на взяття під варту під час досудового розслідування справи здійснюється суддею за поданням слідчого, погодженим з прокурором, чи за поданням прокурора;
запобіжний захід, обраний прокурором, може бути скасований або змінений слідчим і органом дізнання лише за згодою прокурора.
Закон не вимагає згоди прокурора чи суду на зміну чи скасування в стадії досудового розслідування справи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Закон не передбачає права суду за власною ініціативою чи за клопотанням заінтересованих осіб змінити чи скасувати обраний ним запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Під час провадження у справі в судах першої та апеляційної інстанцій заміна чи скасування запобіжного заходу здійснюються суддею чи судом, в провадженні яких знаходиться справа.
Про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, вік, місце народження особи, щодо якої застосовується чи змінюється запобіжний захід, вчинений нею злочин, відповідна стаття Кримінального кодексу України, обраний запобіжний захід і підстави його обрання чи зміни, а також визначається особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали). У постанові (ухвалі) про скасування запобіжного заходу повинні бути зазначені підстави для його скасування.
Постанова або ухвала негайно оголошуються під розписку особі, щодо якої вона винесена. Одночасно особі роз'яснюються порядок і строки оскарження постанови або ухвали.
При оголошенні постанови про обрання запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, особі під розписку повинно бути роз'яснено, в чому полягає обраний запобіжний захід, обов'язки, які покладаються на неї у зв'язку з його застосуванням. Особа також попереджається, що у разі порушення покладених на неї обов'язків та її неналежної поведінки до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, вік, місце народження особи, щодо якої застосовується чи змінюється запобіжний захід, дані про злочин, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, стаття (частина, пункт статті) Кримінального кодексу, якою встановлена відповідальність за цей злочин, підстави обрання чи зміни запобіжного заходу, обраний запобіжний захід, а також визначаються особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали). У постанові (ухвалі) про скасування запобіжного заходу зазначаються підстави для його скасування.
Ст.1651 КПК має загальний характер і стосується всіх постанов (ухвал) про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу, які виносяться органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею, судом. У зв'язку з цим, складаючи постанову (ухвалу), відповідна службова особа має виходити не тільки з вимог цієї статті, а й з інших статей гл.13 КПК, що визначають підстави та порядок застосування запобіжних заходів.
У мотивувальній частині постанови судді про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім вказаного, зазначаються підстави для обрання цього заходу. Висновки суду щодо наявності таких підстав повинні бути вмотивованими. Із постанови має бути зрозумілим, що суддя переконався в тому, що особа обґрунтовано і у встановленому законом порядку підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.
У постанові також наводяться аргументи на користь того, що підозрюваний чи обвинувачений може намагатись ухилитися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність і що застосування більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Якщо цей захід застосовується у справі про злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років включно, у постанові має бути зазначено, що даний випадок є винятковим, та наведено відповідні аргументи на користь такого висновку.
У постанові наводяться мотиви, з яких суд не погодився з доводами підозрюваного, обвинуваченого, захисника чи законного представника, що вони висували під час розгляду подання.
Якщо при розгляді подання протокол судового засідання не вівся, у постанові зазначається, хто із осіб, що з'явилися в судове засідання, і в якому порядку були вислухані, суть їх позицій, які інші процесуальні дії були вчинені суддею.
Постанова про відмову в обранні підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинна
містити мотиви прийняття такого рішення та мотиви, з яких суд не погодився з доводами, котрі